Фесенко Володимир В'ячеславович:Якби ми оголосили воєнний стан у 2014 році, чим дорікають дуже часто, ми війну не виграли б
— Скрізь лунає лише критика. Усі все роблять не так. Але ніхто не каже, як, яка альтернатива. Якби ми оголосили воєнний стан у 2014 році, чим дорікають дуже часто, ми війну не виграли б. А залишилася б Верховна Рада з попередніми депутатами, не зрозумілим було б питання із Президентом. У нас тут є бодай якась визначеність, а по той бік її немає. Люди не знають, що буде завтра, в якому статусі існуватимуть самопроголошені республіки. І найголовніша проблема — соціальна (тарифи, пенсії, зарплати).Як бачимо, запропоновані компроміси не влаштовують ту сторону. Громадська думка не має домінантної позиції.
Щоб досягти припинення вогню і поступового виходу з конфлікту, необхідна або місія ОБСЄ, або миротворчий контингент на лінії розмежування і на українсько-російському кордоні. Наступне — соціально-економічні відносини з урахуванням того, що вони мають масовий характер. На сьогодні 80% пенсіонерів отримують пенсію тут, на переходах щодня фіксують майже 25 тисяч людей. Триває масовий обмін. Різку ізоляцію провести не вдасться. Я прихильник такого варіанта: в разі припинення вогню за допомогою міжнародного миротворчого контингенту відновити неформальні спеціальні економічні зв’язки аж до торгівлі.
Реальний план, як на мене, такий: поступове заморожування конфлікту. На довгі роки може затягнутися змішаний стан, як у Карабаху чи Придністров’ї — і воюємо, й торгуємо. Це, звісно, найгірше, бо звідти піде експорт криміналу. Тіньова економіка легалізується. Збереження статус-кво — найвірогідніша тенденція. До кінця року не вбачаю жодних передумов для проведення виборів чи ще яких кроків у пошуку компромісу.
Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.
