Фесенко Володимир В'ячеславович:Які головні висновки переговорів Меркель і Путіна

Таку думку 24 каналу висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

За його словами, канцлера Німеччини турбує, що в зв'язку з президентськими і парламентськими виборами в Україні, які пройдуть у 2019 році, може виникнути затяжна пауза в переговорах – майже на рік. І є ризик зриву мінських угод.

Ризик кризи переговорів, ескалації конфлікту може виникнути через те, що восени можуть відбутися так звані "вибори" в ОРДЛО. Така спроба в 2014 році була зірвана першими мінськими угодами. Це призвело до військової напруги. І зараз є така загроза. Якщо ці вибори оголосять, то з високою ймовірністю буде майже неможливо продовжити на рік дію закону про особливий статус Луганської і Донецької областей. Тоді буде криза самої конструкції мінських угод,
– вважає Фесенко.

За словами експерта, завдання-мінімум – зняти ці ризики і рухатися в переговорному процесі. Меркель взяла на себе ініціативу. І вже помітна зміна риторики і тактики Росії по зустрічі в Нормандському форматі на найвищому рівні. У липні міністр закордонних справ РФ Лавров озвучував ультиматум для такої зустрічі – розведення важкого озброєння по лінії зіткнення і проведення виборів в ОРДЛО. Тепер Москва не заперечує можливість такої зустрічі.

На переконання Фесенка, відбулися і певні зрушення в головному питанні – миротворчої місії на Донбасі.

За інформацією, Меркель запропонувала Путіну ввести на Донбас 30-40 тисяч миротворців. Йшлося і про міжнародну адміністрацію. Це вже конкретні параметри. Але реакції Кремля ніхто не знає. Швидше, Росія вивчає питання: йти на компроміс чи ні. І коли: зараз, щоб перенести узгодження введення місії в ООН, або ж поставити оновлене українське керівництво перед фактом, що рішення – резолюцію ООН – треба виконувати,
– говорить Володимир Фесенко.

Як зауважує політолог, є інформація, що деякі російські експерти працюють і над форматом повноцінної місії ООН, включаючи створення міжнародної адміністрації. Навряд чи б вони це робили з власної ініціативи.

"Чи погодиться Путін на компроміси, в тому числі щодо узгодження формату і функції місії ООН – питання відкрите. В найближчі два тижні буде відомо: якщо окупаційна влада ОРДЛО заявить, що так звані вибори відкладаються, це означатиме, що Путін іде назустріч. Але тоді і українському керівництву доведеться забезпечити прийняття закону про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі ще на рік", – наголошує експерт.

Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель 18 серпня провели переговори у Берліні. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков розповів, що Путін і Меркель обмінялися думками щодо ситуації в Україні та виявили співчуття через те, що існує тотальне пробуксовування процесу щодо імплементації мінських домовленостей. Як повідомив головний редактор "Ехо Москви" Олексій Венедиктов, Меркель запропонувала Путіну ввести на Донбас 30-40 тисяч "блакитних шоломів" (миротворців ООН). Журналіст каже, що Меркель, можливо, пропонувала створити там міжнародну адміністрацію. Однак, невідомо чи правдива ця інформація, оскільки політики говорили за зачиненими дверима і без перекладачів. Жодних заключних заяв після зустрічі також не було.