Юлія Тимошенко залишається прапором опозиції

— Але вона є, скоріше, прапором опозиції. Має вплив на ключові політичні рішення, однак не здійснює безпосереднє керівництво. Майже 40 відсотків людей — це не лише її прихильники, а й ті, хто критично до неї ставляться й ніколи не проголосують "за". Однак серед опозиції бачать лідером саме її.

Немає нічого дивного, що за Яценюка майже 20 відсотків, адже він буде реальний фронтмен під час виборчої кампанії. Люди це прекрасно знають.

В "Удару" електоральний рейтинг вище за 4 відсотки. Цей показник свідчить, що значна частина прихильників не сприймають Кличка, як опозиційного лідера. Віталій має взяти це до уваги. Його наближення до опозиції під час мовного конфлікту може призвести до втрати частини електорату. Бо він занадто продемонстрував свою опозиційність.

Наталію Королевську багато-хто недооцінює. Прихильники опозиції навісили на неї ярлик "проект Банкової". Хоча її рейтинг наближається до 3 відсотків.

Із Симоненком показово те, що передвиборна риторика Компартії є опозиційною, а самого Петра Миколайовича не дуже сприймають як опозиціонера. Це пов'язано з тим, що він виступає союзником влади.

Рейтинг Олега Тягнибока суттєво менший, аніж "Свободи". Він ніби і харизматичний лідер — бравий та рішучий. Але його чомусь не сприймають.

Анатолій Гриценко залишився в тіні інших опозиціонерів. Тут спрацював фактор пізнього приєднання до Об'єднаної опозиції. Рейтинг Луценка зупинився десь три роки тому. Його як самостійного опозиційного лідера не сприймають.

Зірковий час Юрія Луценка минув. Хоч він талановитий публіцист і політик.