Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 10 вересня 2012 року

Розшукується директор нового парламенту

Розшукується директор нового парламенту
Виборча епопея може закінчитись двома політичними серіалами – спікеріадою та обранням нового прем’єра. Але найцікавіше, що майбутня парламентська більшість буде ситуативною, тому знову може виникнути потреба у появі так званого «директора парламенту».

Чим потішить та засмутить новий політичний сезон? Про це в прес-центрі «Главкому» дискутували директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала та політтехнолог Андрій Золотарьов.

Андрей Золотарев: «После выборов донецкие из правящей команды будут обречены на пожирание друг друга»

Этот политический сезон начинается в предверии предстоящих 28 октября выборов в Верховную Раду Украины. Основная интрига сегодня заключается в том, кто придет первым – объединенная оппозиция или Партия регионов, и кто займет третье и четвертое место. Уже сейчас очевидно, что 4 партии попадают в парламент: Партия регионов, объединенная оппозиция «Батькивщина», «Удар» и КПУ. Имеют шансы на преодоление пятипроцентного барьера партия Натальи Королевской «Украина – Вперед!» и «Свобода». Последняя социология показывает , что Компартия продолжает рост, преодолев отметку в 10%, и дышит в спину «Удару». В базовых для ПР и КПУ областях коммунисты практически повсеместно вторые. Например, в Донецкой области в округе, где баллотируется сын Азарова, КПУ на 2% опережает Партию регионов. Такая же картина наблюдается и по ряду округов в Луганской области. Поэтому можно предположить, что в ближайшее время регионалы начнут военные действия против КПУ, распространяя негативные материалы. В силу всевозможных манипуляций в ОИК, коммунисты могут потерять минус 2-3% по базовым областям. Но это пока гипотетическое предположение.

Второй момент – это экономические катаклизмы, которые будут формировать политику в Верховной Раде в этом политическом сезоне. Вопрос в том, насколько будет масштабен кризис? Пока, по оценкам экономических аналитиков, картина однозначно пессимистическая, что бы ни говорил Николай Янович Азаров. С одной стороны, власть утверждает, что все под контролем, а с другой, вводит ограничение на 300 долларов в одни руки. В условиях сложивщихся отношений между населением и властью, это, фактически, означает сигнал: скупайте доллары. Пока ситуацию с валютой удасться удержать, но осенью гривню ожидает неизбежная девальвация. Ситуация в экономике продолжает неуклонно ухудшаться, при этом правительство в угоду предвыборному популизму не предпринимает никаких мер и живет по принципу «Нам бы день простоять, нам бы ночь продержаться». Поэтому после парламентских выборов наверняка будет применен весь арсенал антикризисных мер, но тогда ситуация только усугубится.

Третий аспект нового политического сезона – социальный. Максимально будут увеличены тарифы на услуги ЖКХ, при этом вряд ли удасться сохранить нынешнюю систему субсидий, так как второй мерой станет обрезание всех социальных бюджетных расходов. Кроме того, будут заморожены минимальные социальные стандарты и программы социальной помощи. Это шаг болезненный, но для нынешних условий – просто катастрофический, если масштаб кризиса будет больше, чем ожидается в правительстве.

Еще один важный момент - отношения внутри правящей команды. Многие уже гадают, будет ли конфликт Ахметова с «семейными»? Какими будут позиции группы Фирташа-Левочкина после выборов? Судя по всему, после выборов донецкие из правящей команды будут обречены на пожирание друг друга, поскольку ресурсов становится все меньше, кризисные явления будут наростать, будет великий соблазн найти крайнего и выбросить чей-то политическицй труп на ковер народного гнева. Итак, предстоящий политический сезон будут определять выборы в Верховную Раду, экономический кризис и практически полный демонтаж социального государства. Кроме того, те оставшиеся 12% госсобственности, очевидно, в предстоящие несколько лет под сенью Верховной Рады будут окончательно распроданы, включая землю.

Віталій Бала: «У разі перемоги опозиції у нас може бути два цікавих телесеріали – спікеріада та призначення нового прем’єр-міністра»

Цей політичний сезон може стати тим Рубіконом, коли визначаться місце країни в геополітичному вимірі та подальші події всередині України. У внутрішій політиці питання №1 – це парламентські вибори, навколо яких ходить багато міфів. Головний з них: як би не голосували, партія влади зробить більшість. Це технологія, яка, проте, може мати і зворотній ефект, бо може знизити явку в тих областях, які підтримують Партію регіонів, ажде люди вирішать, що і так все буде добре.

Другий міф – це те, що ні за яких умов опозиція не буде йти на співпрацю з владою. Ми маємо, як мінімум, чотири опозиції, які про це заявляють: об’єднану, «Удар», «Україна – Вперед!» та КПУ. Безумовно, що хтось із них таки буде співпрацювати з владою. Єдине, що все йде до того, що більшість буде ситуативною.

Третій міф: головне - президентські вибори 2015 року, а це перехідний етап. Парламентські вибори дійсно будут лакмусовим папірцем. Мене цікавить, чи будуть парламентарі повертати собі повноваження, які вони віддали Кабміну і Адміністрації Президента, включаючи і економічну сферу? Якщо перші місяць-два обраний парламент не почне повертати свої повноваження назад, можна розуміти, хто контролює ситуацію в країні.

Щодо соціально-економічних питань, то всі люди розуміють, що після 28 жовтня буде апокаліпсис, але досить дивно, чому на цьому не грає опозиція? Це може підштовхнути людей голосувати зовсім по-іншому.

Четвертий міф щодо тих виборців, хто не визначився. В деяких регіонах до 50% людей відмовляються відповідати на анкети. Це говорить про те, що вони бояться озвучити свою позицію, а отже не будуть голосувати за владу. Тож вони голосуватимуть за опонентів влади, в тому числі і за комуністів.

Ще одне важливе питання – це зовнішня політика. Поки що ні одна із сторін політичного світу не сприяє нині діючій владі для того, щоб вона мала якісь преференції під час виборчої кампанії. Для прикладу достатньо зустрічі двох президентів у Сочі та досить демонстративна відмова від обговорення дуже чутливого питання газу, бо у випадку позитивного вирішення це б дуже допомогло регіоналам. По-друге, пішли достатньо різкі заяви міністра фінансів Люксембурга, керівника єврогрупи, який почав говорити про можливі санкції після виборів, які будуть сумнівними з точки зору легітимізації. В цьому сенсі ситуація може скластися достатньо дивним чином, і від української влади можна очікувати нелогічні і непередбачувані кроки, якщо після виборів будуть вжиті певні заходи і з одного, і іншого боку. Тут потрібно сідати за стіл переговорів та домовлятися. Надіюсь, що буде певна гнучкість у підході до української сторони після 28 жовтня, щоб нас не загнало в глухий кут вже як країну. Намагання вирішити питання за допомогою тиску не зовсім вірне. Якщо до моменту дня голосування ситуація буде тільки погіршуватися із-зовні, то всі заяви про те, що ми будемо йти на прозорі і демократичні вибори, можуть змусити владу замкнутися в собі і вирішити питання внутрішньої політики для того, щоб нівелювати зовнішній фактор тиску на себе.

Статья по темеМитингуй на здоровье

В цьому політичному сезоні також маємо звернути увагу на те, що буде робити в парламенті опозиція. У разі перемоги опозиції у нас може бути два цікавих телесеріали – спікеріада та те, як вони будуть заважати Президенту призначити нового прем’єр-міністра.

Варто звернути увагу на ще один момент. Я був здивований, що в одній із областей 82% людей категорично поставилися до питання «Чи проголосуєте ви за якогось кандидата, якщо він дасть вам пайки чи гроші?» Цей політичнний сезон буде достатньо великим іспитом для громадянського суспільства.

Володимир Фесенко: «Якщо перше місце отримає Партія регіонів – це значно посилить ризик невизнання виборів з боку опозиції»

Цей сезон з вересня до кінця грудня буде політичним спектаклем в трьох актах, які суттєво відрізнятимуться один від одного. Перший акт – це вибори як головна подія цього політичного сезону, гострі, драматичні, в багатьох округах дуже брудні. Тут поки що опозиція не є головною жертвою, як це не парадоксально, йде війна між провладними та відносно незалежними кандидатами - самовисуванцями.

Ці вибори будуть не зовсім чесними, але за результатами – достатньо справедливими, в першу чергу, за партійним списком, тому що в основному відображатимуть настрої виборців. З іншого боку, по округах справедливість виборів буде в тому, що хто сильніший, той і переможе.

Головна інтрига цих виборів не хто буде на першому місці (хоч і це дуже важливо), а у визнанні чи невизнанні виборів. Це буде ключова проблема вже на фініші – на початку другого етапу. Звичайно, правляча партія хоче перемоги, і у них є шанси. Але якщо врахувати тих людей, які не говорять, як вони будуть голосувати, то, скоріше за все, значна їх частина просто не прийде на дільниці. Друга частина, за визначенням соціологів, складає так звану «спіраль мовчання», яка за досвідом може спрацювати або на користь опозиції, або нових політичних сил. Навряд чи на користь влади, а це потенційний ризик для правлячої партії.

Другий акт – післявиборчий: листопад – перша половина грудня. Будуть післявиборчі конфлікти. Якщо перше місце отримає Партія регіонів – це значно посилить ризик невизнання виборів з боку опозиції. В опозиції вже зараз є внутрішній конфлікт. Ми знаємо позицію Юлії Тимошенко, яку вона озвучила для західних ЗМІ, - це не визнавати вибори вже зараз. Але нинішні реальні лідери опозиції - Яценюк та Турчинов – не дуже згодні з цією радикальною постановкою питання. Вони більш реалістично та раціонально дивляться на ситуацію, тому що не тільки їм, а й тим, кого вони ведуть за собою, потрібні депутатські мандати та депутатська недоторканість. Відмовлятися від виборів та не йти у Верховну Раду – це означає зробити опозицію маргінальною. Юля відмовою від визнання виборів сподівається спровокувати нову кризу. Боюсь, що зараз трішки не та політико-психологічна ситуація. Якщо не буде кризи якраз під час виборів або на початку листопада, спровокувати соціальний та політичний вибух навряд чи вдасться. Це розуміють і Яценюк з Турчиновим, тому вони більш раціонально та прагматично підходять до цього. Якщо не визнавати, і буде друге місце, тут вже питання репутації для Яценюка та Турчинова, їм треба буде захищати свій союз. Тому крик буде, але все ж таки мандати візьмуть. Не йти у Верховну Раду – це була б принципова помилка цієї опозиції.

В такому випадку може бути і післявиборчий майдан. Інша річ, що він може стати таким, як ми бачили один – на Хрещатику, другий – на Європейській площі. Можливо, і в трохи більших масштабах, але майдан зразка 2004 року зробити буде дуже важко чи практично неможливо.

Друга тенденція післявиборчого акту – плідна та активна законотворча робота. Саме в цей період в листопаді - на початку грудня парламентська більшість спробує розглянути та проголосувати абсолютну більшість тих законопроектів, які їм потрібні, починаючи з бюджету і закінчуючи деякими законами, що пов’язані з продовженням соціально-економічних реформ, зокрема, із земельною реформою. Відкладати на наступну Верховну Раду трошки ризиковано, тоді навряд чи бюджет зможуть розглянути до кінця року, тому треба встигнути в цей період. Отже абсолютно закономірно, що всупереч всім парламентським традиціям цю сесію ВР продовжили до початку грудня.

Третя тенденція, яку ми будемо помічати лише по певних витоках, - це закрита таємна робота з формування нової політичної структури Верховної Ради. Спробують створити і певні коаліції, буде робота над формуванням нової парламенської більшості.

Із середини грудня розпочнеться заключний третій акт цього сезону – кульмінація – початок роботи нової Верховної Ради та її нового керівництва. Головна інтрига в ці два тижні до Нового року – чи буде спікеріада? Вона була б неминуча, якщо б збереглася та процедура виборів глави ВР, яка була раніше. Зараз вибори будуть відкритими, і це дає шанс регіоналам уникнути спікеріади та достатньо швидко проголосувати. Згоден, що не буде стійкої чіткої однопартійної більшості. Партія регіонів за рахунок депутатів-мажоритарників, якщо регіонали візьмуть більше половини депутатських мандатів, може сформувтаи однопартійну більшість, але теоретично. Скоріше за все, такого не буде, і їм доведеться домовлятися з частиною депутатів-мажоритарників. Існує два сценарії виборів спікера: або це відбудеться досить швидко, якщо сформують заздалегідь свою більшість і свого спікера, або якщо домовлятимуться з комуністами, тоді з’явиться шанс у Мартинюка. Хоча Петро Миколайович Симоненко, як відомо, не в захваті від такого варінату, але це може бути певним бонусом. Погоджуюсь, що головна з інтриг, як будуть стримувати комуністів регіонали, бо їм збільшити свій рейтинг можна лише за рахунок стримування КПУ.

Якщо багато депутатів буде в опозиції та багато самовисуванців, тоді виникне інтрига – з’явиться шанс на формування відносно автономної Верховної Ради з відносно автономним керівництвом. І тут можуть зіграти достатньо впливову роль досвідчені політики, які зараз ідуть по округах – і Порошенко, і Балога, і деякі інші. Вони можуть виступити в ролі третьої сили, яка спробує вплинути на формування нового керівництва парламенту.

Щодо прем’єра, то за Конституцією 1996 року його може відправити у відставку тільки Президент. Зміна Верховної Ради не означає відставки Кабміну. Але якщо з’явиться опозиційна парламентська більшість, що поки малоймовірно, але з частиною мажоритарників вони можуть висловити вотум недовіри. Сценарій «вотум недовіри прем’єру» може актуалізуватися у разі економічного загострення. Якщо кризові тенденції наберуть силу, це буде величезний ризик для Миколи Яновича. До Нового року спробують утримати під контролем соціально-економічну ситуацію, але 2013 рік стане дуже складним: буде і бюджетна економія, не дай Бог, почнеться криза і в Європі, падіння на зовнішніх ринках. Саме цей чинник обумовлюватиме ситуацію в Верховній Раді та питання про зміну уряду.

Володимире В’ячеславовичу, чи стане уряд предметом торгів Президента з опозицією?

Володимир Фесенко: Об’єднана опозиція навряд чи піде на якісь прямі домовленості з владою. Скоріше за все, ми побачимо нову хвилю «тушок». Мажоритарники більш автономні, тому торги можуть бути в першу чергу з ними. Декілька посад в уряді можуть стати вільними – міністра економіки та міністра з надзвичайних ситуацій, та, як мінімум, виставлені на тендер. Це може бути предметом домовленостей з окремими депутатськими групами, які складатимуться із самовисуванців. Будуть спроби домовитись з Кличком. Якщо пройде партія Королевської, її теж спробують використати і запропонують посаду міністра економіки для Наталії Юріївни чи віце-прем’єра. Хоча тут є один момент: у Миколи Яновича до Наталії Юріївни дуже гострі негативні емоції. Поки Азаров прем’єр-міністр, навряд чи Королевська буде в уряді.

Андрій, чи буде прийнято бюджет старшим складом ВР?

Андрій Золотарьов: Мне кажется, что будет один бюджет до выборов, который будут рекламировать, он будет вполне социальный. И второй бюджет – реалистичный, который примут, скорее всего, нынешним составом ВР. Это будут две большие разницы. Похоже, в бюджет 2013 года будут заложены и повышение тарифов на услуги ЖКХ, и сокращение социальных выплат. Поэтому, говоря о бюджете, есть предвыборная вполне соцальная агитка власти, а, с другой стороны, бюджет жесткой экономии и, по сути, социального дефолта.

Яка вірогідність того, що опозиція створить коаліцію у ВР?

Володимир Фесенко: Перемогти вона може за рахунок депутатів-мажоритарників, яких буде приблизно вдвічі більше, ніж депутатів за партійними списками, плюс самовисуванці. Зараз не потрібно формувати юридичну коаліцію, але політичну угоду вони можуть укласти.

Головне, щоб проголосували за спікера, за керівництво ВР, за бюджет. Але опозиції різні: реальною опозицією нинішній владі можна назвати об’єднану «Батьківщину» та «Свободу», у них є політична угода. Кличко може з ними домовлятися, зберігаючи самостійність. Тут буде проблема, бо головне значення цих виборів – кастинг перед майбутніми президентськими виборами, як це було у 2002 році. Для опозиції перше місце означатиме, що вони можуть виграти президентські вибори. Але далі почнеться інтрига, в яку підливатимуть масла, – це конкуренція між Яценюком та Кличком. Хто з них має бути головним конкурентом Януковича на перспективу, це буде предметом постійних сварок. Кличко, окрім окремих депутатів, навряд чи піде на якісь домовленості з владою саме тому, що йому далі треба брати участь у президентських виборах. У Королевської власний конфлікт з Азаровим, тому це буде опозиція до уряду. Не виключаю, що вони будуть виступати за відставку Кабміну, можуть підтримувтаи ініціативи щодо вотуму недовіри уряду, але це буде поміркована напівопозиція, як комуністи: тут ми опозиція, а тут - союзники ПР.

Буде нестійка ситуація: десь будемо бачити парламентську більшість, а десь - неофіційну опозиційну більшість. Може бути офіційний спікер, але виникне потреба в «директорі парламенту».

Віталій Бала: Є ще один момент: мажоритарники від Партії регіонів ідуть від різних груп, тому навіть у них не буде стійкої більшості. Буде серйозна боротьба за можливість взяти ресурс на президентську кампанію 2015 року, тому будуть цікаві моменти, щоб когось підставити.

Володимир Фесенко: Якщо результат Партії регіонів по партійним спискам буде не дуже високим, то це може поставити питання про політичну відповідальність тих, хто за це відповідає.

Віталій Бала: Є люди, які про це мріють і навіть допомагають своїм опонентам, аби це сталося.

Джерело: Галина Каплюк, Станислав Груздев (фото), «Главком»

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

25 квітня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Міжнародний суд виніс резонансне рішення про російсько-українську війну
25 квітня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
США сбросили ответственность за Украину на Германию
25 квітня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Фесенко объяснил, почему глава ПАСЕ Аграмунт не уйдет в отставку
24 квітня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
После Насирова и Мартыненко в НАБУ возьмутся за членов БПП
архів коментарів

Персональний кабінет