Версія для друку 5 листопада 2012 року

Що дали нам вибори?

Політологи та політтехнологи певні: новий парламент буде конфліктним, а більшість може виявитися ситуативною. Та найважливіше, що президент не зможе так керувати новою Верховною Радою, як нинішньою Після оприлюднення перших попередніх результатів виборів стало зрозуміло, що, навіть незважаючи на перше місце Партії регіонів за партійними списками, сумарно влада таки програє опозиційним силам. Проте обрання половини Верховної Ради у мажоритарних округах дозволить ПР формувати більшість. Очевидно, вчасно для президента Януковича повернули “мажоритарку”, яку так любив ще Леонід Кучма. 

Найцікавіше в цій ситуації те, що минулого року за новий виборчий закон, який передбачав повернення змішаної системи виборів, опозиція голосувала разом із владою.

Опозиційні сили і в одномандатних округах здобули більше, ніж сподівалися, зокрема, відстояли місто Київ, а також Львівщину. Але цього, мабуть, все одно буде замало. До того ж підрахунок голосів виявився дуже “брудним”. У деяких округах по Україні цифри вже на сайті ЦВК змінюються навіть після опрацювання 100 % протоколів.

Нині ж “Пошта” дізнається у експертів, відомих українських політологів та політтехнологів, їхні враження від результатів виборів-2012: чи були несподіванки та як запрацює ВРУ VII скликання? 

Володимир Фесенко, політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень “Пента”: 

Про несподіванки виборів

Головною несподіванкою став вищий, ніж очікувалося, результат “Свободи”. Фактично, він вищий удвічі. На мій погляд, у цій ситуації спрацював ефект вибухового голосування, протестного. Частина виборців, зокрема у Києві, визначалась у голосуванні за “Свободу” в останній день. Це було голосування не за ідею українського націоналізму, а, швидше за все, голосування “проти всіх”, за найбільш радикальну опозиційну силу. Ось у чому суть цієї сенсації.

Також сюрпризом стали результати по багатьох мажоритарних округах. Опозиція взяла суттєво більше, ніж очікувалося. Звичайно ж, враховували адмінресурс, гречку, підкуп виборців… Очікували, що опозиція може взяти від 30 до 40 депутатських мандатів. Зараз же бачимо, що беруть значно більше. На мій погляд, це одна з великих перемог опозиції – опозиційний ресурс переміг гречку та адмінресурс у Києві й по багатьох інших округах.

Про більшість у парламенті

Ситуація непроста. У будь-якому разі видно, що плани Партії регіонів не справдилися, зокрема, у “мажоритарці”, де вони планували мати дві третини мандатів. І це ускладнює процес формування більшості.

Наразі дуже ймовірною є їхня відмова від планів створення формальної, офіційної коаліції, адже її не так просто створити. Та й Конституція зараз не передбачає необхідності формування парламентської коаліції. У цьому просто немає юридичної потреби. Тому може бути ситуативна більшість, наприклад, під час голосування за спікера Верховної Ради і щодо окремих питань.

Якщо говорити про таку неформальну більшість, то, звичайно, більше шансів її створити у Партії регіонів. Зараз у них, за попередніми даними, 188 мандатів. Вони можуть розраховувати і на підтримку 30-35 непартійних мажоритарників, плюс ще є декілька депутатів із “Єдиного центру”, Народної партії, один від партії “Союз”. Тобто вони самі разом із потенційними союзниками з “мажоритарки” мають десь 230 депутатів. Це формальна більшість, але, як кажуть, впритул, що ризиковано. Є, щоправда, прихований  непрямий союзник – комуністи. Коли будуть голосувати за керівництво парламенту, думаю, регіонали без проблем домовляться із комуністами про підтримку спікера від ПР в обмін на посаду першого віце-спікера від КПУ (швидше за все, це вже традиційно буде Адам Мартинюк).

Про потенційного голову ВРУ

Думаю, це питання ще не визначене. Потенційні кандидати, звичайно, є.  Частіше за все називають кандидатуру Лавриновича, оскільки він знавець регламенту, був першим віце-спікером. З-поміж регіоналів він найкраще підготовлений до керівництва парламентом.

Іншою кандидатурою є нинішній керівник фракції ПР Олександр Єфремов. Для нього це б була нагорода за віддану і виснажливу працю парламенту. Також запропонував свої послуги Тігіпко. Але я вважаю, що у нього шансів менше.

Про розклад сил у парламенті

Опозиція виходить на представництво приблизно у 180 мандатів, плюс ще можуть додатися деякі депутати-самовисуванці, такі як Олесь Доній. Буде і невеличке “болото” тих, хто між опозицією та владою, але “золотої акції” вони не матимуть.

Щодо ефективності голосувань, то ситуація для регіоналів буде значно гіршою, ніж раніше. А щодо представництва різних політичних сил, то ця Рада буде кращою. Вона ширше відображатиме різні настрої та інтереси суспільства. 

Але проходження в парламент великої кількості націоналістів і збільшення присутності комуністів (а ще є Ляшко і так далі), дає підстави говорити про те, що ВРУ VII скликання буде конфліктною.