Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 10 грудня 2012 року

Влада більше за опозицію зацікавлена у широкій коаліції

Влада більше за опозицію зацікавлена у широкій коаліції
Екс-заступник глави Секретаріату президента і член "Єдиного Центру" Ігор Попов висловив думку, що кризу в Україні може подолати широка коаліція Партії регіонів з "УДАРом" чи з "Фронтом Змін".

Такий союз влади та опозиційних партій перед обличчям кризи дійсно міг би забезпечити певну політичну стабільність в Україні. Про це говорив і прем'єр-міністр Микола Азаров.

Проте, на мій погляд, сьогодні до цього не готові представники обох протилежних таборів. Давайте оцінювати ситуацію реально: зараз і психологічно, і емоційно, і політично опозиція не піде на жодні домовленості з владою. Я вже не кажу про участь у спільній коаліції. Це пов'язано з конфліктами, які були і раніше і останнім часом. Згадаймо ті ж самі післявиборчі конфлікти — у опозиції багато образ на владу, вони кажуть, що в них вкрали перемогу не тільки по окремих округах, але й вцілому. Вони пам'ятають, як їх у більшості випадків ігнорували у Верховній Раді шостого скликання.

Друга проблема в тому, що будь-який формальний союз із Партією регіонів буде означати, що ця опозиційна сила буде дискваліфікована перед своїми виборцями. Та політична сила, яка піде хоча б на частковий союз із правлячою владою, буде названа колективною "тушкою". Відповідно, лідер такої політичної сили втратить будь-які шанси на майбутніх президентських виборах. А кожен з опозиційних лідерів розраховує стати головним конкурентом Януковича. По-друге, це суттєво може зменшити шанси на наступних парламентських і місцевих виборах певної політичної сили. Тому опозиція об'єктивно не готова до будь-якої коаліції з правлячою партією.

Провладна партія дійсно більше зацікавлена у підтримці хоча б частково опозицією. Бо зараз немає стійкої парламентської більшості, її і не буде. Тому підтримка опозиції дуже важлива і для нового уряду, і взагалі для результативної злагодженої роботи. Але виникає питання: наскільки влада готова до реальних компромісів? Раніше це не простежувалось, і це ставало великою проблемою. Лише в деяких випадках був вимушений компроміс — як по закону про вибори. В деяких випадках спрацьовувала кон'юнктура, раціоналізм, але взаємна недовіра та егоїстичні партійні та бізнесові інтереси заважали серйозним домовленостям і створенню широкої коаліції.

Щодо парламенту я б поки не використовував терміну політична криза. Скоріше, наш очікує політична парламентська нестабільність. Чи охопить ця нестабільність інші гілки влади, питання поки відкрите. Це може статися, якщо, наприклад, не буде затверджений новий прем'єр-міністр, і не важливо хто в даному випадку буде — Азаров чи Арбузов. Якщо не буде затверджена перша кандидатура, яка буде подана на розгляд Верховної Ради, це буде явна ознака того, що немає стійкої парламентської більшості. Також стане зрозуміло, що влада вже не така сильна як раніше. Саме це може стати передумовою політичної кризи, яка вже зачепить і виконавчу владу.

Джерело: Gazeta.ua, Володимир Фесенко

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

22 вересня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Были ли интриги во встрече Трампа и Порошенко: мнение эксперта
22 вересня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
В 2018 и 2019 годах нам предстоит пик выплат по внешнему долгу
21 вересня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Трамп — сторонник силовых инструментов
21 вересня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Никакого реального объединения БПП и НФ до президентских выборов не будет
архів коментарів

Персональний кабінет