Опозиціонери закликають людей вставати, а самі не хочуть

— Опозиція не робить ставку на масовість, — говорить політолог 52-річний Володимир Фесенко. — Акції по Україні показали, що збираються максимум 10 тисяч. Це врахували і хочуть не зіпсувати ефекту. Коли проводити акцію на відносно маленькій Європейській площі, вона такою кількістю буде заповнена. Це одна картинка. Зовсім інша, коли велика Михайлівська площа напівпорожня. Тому на Європейській зберуть максимум тисяч 15-20.

Як показує досвід, вплив мають акції, які проходять біля Верховної Ради або на майдані Незалежності. Вони привертають велику увагу. Особливо коли це перетворюється на довготривалий протест. Тоді він змушує владу реагувати. А просто масовий мітинг — це лише демонстрація підтримки та висування певних вимог. Аби виконували, треба тиснути, а не демонструвати.

Чи влада перешкоджатиме проведенню мітингу, як то було у Харкові?

— У неї немає страхів та побоювань стосовно опозиції. Однак певна перестраховка буде. Перепинятимуть транспорт, щоб не змогли звезти велику кількість людей.

Чим завершиться підсумкова акція?

— Вимагатимуть київських виборів. Зараз це найактуальніша і найреальніша тема. Мають висунути єдиного кандидата на мера столиці. Якщо опозиція 18 травня цього не зробить, то буде визнання поразки й політичної неспроможності. Заяви про дострокові парламентські та президентські вибори — гра й абстракція. Ми вже побачили, що опозиціонери їх не хочуть.

Яка була мета всеукраїнської акції й чого досягли?

— Треба було якось відреагувати на політичну ситуацію. Але пішли на майдани не для того, аби чогось серйозно вимагати, а просто показати себе. То були великі національні гастролі. В шоу-бізнесі є термін "чьос", коли треба проїхати по країні та зібрати гроші. Це був "політичний чьос" — спроба підняти собі рейтинг. Та ефект був слабкий. Провели по областях зустрічі, не більше.

Опозиційне середовище має сприйняти цю акцію як урок: у політику треба не бавитися, а займатися нею серйозно. Мало бути правильне визначення стратегії й тактики — коли і як потрібно проводити такі мітинги. Експерти від початку застерігали, що немає масштабного приводу, як-от скорочення соціальних пільг, та про те, що весна — не найкращий час. А "шоу" мають сенс перед виборами, коли люди придивляються до партій та політиків. Але ж їх не послухалися.

Що "Вставай, Україно!" дала суспільству?

— Нічого особливого. Опозиція хотіла розворушити суспільство. Але воно відчувало, що вона грається. Одним із доказів було те, як опозиційні фракції провалили голосування за відставку Азарова, хоча на мітингах розказували, наскільки його не люблять. Опозиціонери закликають людей вставати, а самі вставати не хочуть.

Як проявили себе Яценюк, Кличко, Тягнибок?

— Яценюк перебував в епіцентрі уваги — фактично головною дійовою особою. В ролі опозиційного гастролера він був непоганий, але провалив роль опозиційного лідера у Верховній Раді. Тягнибок на Західній Україні — на коні. Було очевидно, що для Кличка ця акція — не його весілля. Мітинги — це не його стихія. На тлі Яценюка та Тягнибока він програвав. Віталій тільки час від часу брав участь у акціях.