Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 27 травня 2013 року

Референдум – інструмент Конституційних змін?

Референдум – інструмент Конституційних змін?
Бесіду із Володимиром Фесенко, вів Микола Давидюк

-Яка вірогідність проведення всеукраїнського референдуму, в порівнянні із іншими способами вирішення проблеми-2015?
-Звісно що це один із ймовірних сценаріїв, причому не тільки для забезпечення перемоги Януковича у 2015 році, але й як інструмент розв’язання низки інших політичних проблем. Наприклад, внесення необхідних конституційних змін, адже сам Закон про референдум виписаний так, що він дає змогу “напряму” вносити зміни до Конституції, чого власне не було раніше.
Також референдум розглядається як альтернатива Верховній Раді. З одного боку, це і інструмент залякування парламенту, але і механізм затвердження проектів законів. Наприклад це може бути проект Закону про вибори народних депутатів на засадах стовідсоткової мажоритарної системи. Цей закон через ВР не пройде, але винести його на всенародне голосування можна.

-Чи є в Україні технічні спеціалісти, які б могли організувати для Президента маніпуляційний референдум на високому рівні?
-Референдум це навіть не питання політтехнологій, це питання ефективності державної машини, в сенсі використання так званого адмінресурсу. Адже референдум 2000-го року робила місцева влада, губернатори. Але сьогоднішня вертикаль влади в окремих регіонах і в умовах жорсткого політичного протистояння обмежена у своїх можливостях. Так, вона сильна, але все ж таки не всесильна. Наочно це ми бачили по скандалах, які виникли у проблемних округах на парламентських виборах.
А щодо персоналій, то ходять чутки що ідейними наставниками даного проекту є А.Портнов, О.Лавринович, можливо хтось ще. Але наразі референдум це – політико-правова комбінація, яку пропонують впливові юристи в оточенні Президента. Важко сказати чи займається цим хтось із політтехнологів, зазвичай це не розголошується.
Здається, що наразі йдуть закриті дискусії щодо доцільності проведення референдуму, формату його питань, політичних наслідків. Референдум поки розглядається як ескізний проект, але остаточного рішення ще немає, адже є ризики. Я б порівняв конституційно-політичний референдум в нинішніх політичних умовах з «російською рулеткою» – постріл буде, а хто загине – невідомо. З одного боку, влада при тотальному контролі за організацією референдуму і підрахунком голосів, може виграти референдум з конституційних питань і перемогти ще до 2015 р., деморалізувавши опозицію. Але процес може вийти з під контролю, якщо опозиція зможе мобілізувати народ та проголосувати проти питань, винесених на референдум владою. Опозиція буде подавати це як голосування проти Президента. Ще один козир опозиції – контроль за підрахунком голосів, адже це і екзит-поли, і міжнародні спостерігачі і паралельний підрахунок, що може поставити під сумнів офіційні результати голосування. А все це в комплексі може дати старт реальним масовим, політичним протестам, не таким як зараз, реальним!!

І найголовніше, потрібно враховувати, що замало може бути одного референдуму, може виникнути потреба в другому, щоб імплементувати результати першого, якщо це не зможе зробити Парламент. Якщо результат буде задовільний, то влада буде активно використовувати цей інструмент. Якщо ж ні, то це буде політичне протистояння, і все буде залежати від мобілізаційних можливостей саме опозиціонерів.

-На скільки Луценко може повпливати на мобілізацію сил опозиції ?
-Я б не перебільшував можливостей Луценка. Його наразі сприймають як Джокера, який змінить хід гри. Причому один табір сприймає його як того, хто посилить опозицію, інший – що послабить. Думаю, що в обох випадках це – завищені очікування. Потенційно може виникнути нова формула лідерства в опозиції – 3+1, але це вже нагадуватиме «канівську четвірку». Багато хто вважає що це польовий командир, який зможе настроїти мобілізаційні сили опозиції. Я особисто думаю, що це все перебільшено, адже останні роки він більше програвав, ніж вигравав. Власне провальним був і проект “Народна самооборона”. Тому усі сьогоднішні намагання, це елементарне бажання повернутися у “велику політику”. І скоріше за все він і повернеться, ближче до осені, але кардинально нічого не змінить.

-На коли прогнозується проведення референдуму?
-Деякі політики кажуть: щоб не заважати європейським прагненням влади, краще за все його ініціювати восени, щоб не було нових критичних зауважень з боку ЄС і Заходу.

-Власне які питання будуть винесені на референдум? І чи зможе опозиція вплинути на перелік питань?
-Набір питань уже попередньо заявлений, хоча і неофіційно, і це власне – “традиційне президентське меню”:
-двох-палатний парламент;
-зняття (або обмеження) депутатської недоторканності та скорочення депутатського корпусу ВР.
Також можливі й інші питання, наприклад: “недовіра парламенту”, новий виборчий закон.
А щодо опозиції, то по окремих коментарях видно, що єдиної стратегії у них немає. Окремі ідеї, такі як зірвати референдум, є нелогічними, у зв’язку із невстановленою мінімальною явкою.
Дехто пропонує виставити власні питання, але надто мало шансів що їх зареєструють або просто будуть зупиняти на стадії ініціативи та збору підписів. Тому опозиції краще працювати над делегітимізацією закону про всеукраїнський референдум, можливих результатів референдуму, працювати із Венеціанською комісією, ЄС, а найголовніше – мобілізувати населення та голосувати проти.

-Якою може бути оцінка Європи, зокрема Венеціанської комісії?
-Оцінки уже є, і достатньо критичні, але це поки що по окремих нормах закону про всеукраїнський референдум, та по процедурі і умовах його ухвалення.

-Чи можлива ситуація, коли за результатами референдуму будуть проведені не тільки дострокові парламентські вибори, але й президентські?
-Малоймовірно, адже для Януковича референдум – інструмент створення передумов успішних Президентських виборів. Одразу виносити на референдум питання про процедуру обрання Президента дуже ризиковано, адже це завдання полегшить опозиції мобілізувати населення під антипрезидентськими гаслами.

Також не думаю що розглядається варіант із виборами Президента у Парламенті, адже команда Януковича та й власне Віктор Федорович – прихильники моделі “сильного Президента”, тому наразі скоріше думають про проведення виборів в один тур, із можливим виключенням Кличка з президентських перегонів, або працюють над сценарієм виведення у другий тур президентських виборів кандидата, комфортного для Януковича (Тягнибока, або, навіть П. Симоненка).

-Коли падає рейтинг чинного Президента, це власне стосується і Кучми, і Ющенка і власне Януковича, технологи із закромів дістають чудодійний проект: “Референдум”, чи не від “інтелектуальної бідності”, чому немає інших ідей?
-Ні, ці люди не такі дурні, як комусь здається. Вони просто мислять схематично, тому і намагаються використовувати такі ідеї. Також, слід зауважити, що в політиці є обмежений набір комбінацій, як правових так і політичних. І влада і опозиція розігрують напрацьовані сценарії та комбінації, адаптуючи їх до сьогоднішніх реалій. Змінити гру можуть тільки дуже нестандартні дії окремих персоналій, наприклад Тимошенко це вдавалося, але не завжди.
Політичний процес в Україні зараз має переважно хаотичний характер, немає чітких стратегій, все рухається стихійно, виходячи з тактичних міркувань.

-На які технології методи зробить акцент владний штаб: на мережу партії регіонів, на адмінресурс місцевих адміністрацій, чи спробує під референдум створити нову пропрезидентську політичну мережу?
-В оточенні Януковича, створився певний баланс сил, і навіть молода команда, так звана “ молода гвардія Президента” наразі не здатна самотужки створити нову паралельну вертикаль, адже на це немає ні часу ні досвіду. Тому скоріше будуть використовувати адмінресурс у виконанні місцевих адміністрацій. Звичайно що можливі певні ротації, як от наприклад “переведення” Лавриновича в ЦВК або в Вищу Раду юстиції, щоб забезпечити “юридичну кришу” та готуватися не тільки для референдумів, але й, в першу чергу, до президентських виборів.
Проте, рішення про конституційний референдум і досі нема. А це означає, що в президентському оточенні немає узгодженої позиції, є різні думки з цього питання. А за таких умов Президент частіше за все спірне питання відкладає.

Джерело: Аналітичний центр «Політика»

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

23 листопада 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Депортація грузинів виглядає логічною з боку влади
22 листопада 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Сейчас наша власть намного больше боится общества, чем четыре года назад
22 листопада 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Лукашенко не является самостоятельным игроком
21 листопада 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Полякам невыгодно с нами ссориться
архів коментарів

Персональний кабінет