Версія для друку 5 вересня 2013 року

Політолог розповів про головну інтригу парламентської осені та майбутні кулуарні конфлікти

Якісно нових змін у роботі парламенту в новому політичному сезоні очікувати не варто. Головними питанням сесійних засідань Верховної Ради будуть євроінтеграційні законопроекти. Повернуться депутати й до питання Тимошенко, втім, законодавчих ініціатив щодо звільнення екс-прем’єрки, очевидно, не буде. Про це «Погляду» сказав політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.  

«Головна інтрига осені пов’язана із підписанням угоди між Україною і Європейським союзом, а це викликає ще додаткову проблему – ускладнення стосунків з Росією. Вже у перший місяць роботи Верховної Ради ми побачимо політичні баталії навколо низки питань.

По-перше, постане питання про голосування тих законопроектів, які називаються євроінтеграційними і від яких залежить підписання угоди з ЄС. Думаю, що більшість цих законопроектів проголосують, і десь до початку жовтня це буде одна з головних тем у роботі Верховної Ради. Безумовно, противники євроінтеграції і прихильники зближення з Митним союзом висуватимуть свої політичні ініціативи. Але, не думаю, що на даний момент буде якась велика політична підтримка цих ініціатив, тому що зближення з МС підтримують лише комуністи і, як з’ясувалося, декілька регіоналів. Тому поки ситуація кардинально не поміняється.

Але навколо окремих законопроектів буде достатньо жорстка політична боротьба, іноді кулуарна, зокрема щодо виборчого законодавства, також щодо призначення виборів у проблемних округах. Буде точитися дуже серйозна боротьба інтересів між опозицією та Партією регіонів. Оскільки Партія регіонів хоче, щоби ці вибори відбулися після Вільнюського саміту, опозиція ж виступає за те, щоб вони відбулися напередодні. Щодо виборчого законодавства, думаю, суперечки точитимуться до останнього. Найімовірніше, компромісним варіантом стане перекинення виборів у проблемних округах на Центральну виборчу комісію», – зауважив політолог.

На думку Фесенка, ще одним каменем спотикання може стати Закон про прокуратуру. Оскільки лобі у Верховній Раді спробує дещо скоригувати законопроект, який підготовлений Адміністрацією Президента і зараз проходить експертизу Венеціанської комісії. Такі тактичні змагання будуть навіть навколо євроінтеграційних проектів.

Не обійдеться й без бюджетного питання. «Найочевидніше, воно стоятиме дуже гостро, але, не виключено, що триватимуть ідеологічні дискусії, оскільки влада навряд чи поміняє свою стратегію проходження бюджетного законопроекту. Думаю, його голосуватимуть останньої миті – і в першому, і в останньому читанні. Скажімо так, у спринтерському темпі, щоби не було ризиків його не проходження. Однак багато залежатиме від комуністів чи підтримають вони бюджет. І ось тут ми підходимо до ще однієї інтриги парламентської осені – про можливість внесення змін до регламенту, оскільки позафракційні депутати хочуть, щоби була можливість створювати нові фракції і депутатські групи, а створити їх можна тільки у разі зменшення кількісного бар’єру для створення таких фракцій. Якщо повернуться до старих норм – 14-15 депутатів, тоді це дасть можливість змінити дещо політичну структуру Верховної Ради і хтозна чи не з’явиться тоді в регіоналів новий політичний союзник і буде менша залежність від комуністів», – зауважив експерт.

Безумовно, можуть з’явитися нові приводи, нові проблемні питання, а також будуть старі традиційні питання конфлікту парламентських інтересів, зокрема Київські вибори, навколо яких точитиметься достатньо гостро політична боротьба, переконаний Володимир Фесенко.

«Буде розглядатися і питання Тимошенко перед Вільнюським самітом. Інша річ, як воно буде вирішуватися – у процедурно-юридичному форматі, наприклад, через помилування чи зменшення терміну, чи через законодавчі ініціативи. Хоча, чесно кажучи, у мене є певний скепсис щодо розв’язання проблеми Тимошенко у законодавчому полі. Спроб було уже багато, але вони не дали результату, і я не бачу підстав для зміни ситуації у парламенті навколо теми Тимошенко. Але так чи інакше від цього питання залежатиме значною мірою підписання нової угоди з ЄС», – сказав політолог.