Знищення дошки Шевельова б'є по авторитету Харкова

— Із цієї історії, яка свідчить про вкрай низький рівень культури місцевого керівництва, на жаль, вийшов великий скандал, — каже політолог Володимир Фесенко, 54 роки. — З політичного погляду, тамтешні начальники підпали під наслідки "антифашистської" істерії, розгул якої був у травні. Тоді провели мітинги й у Києві, і в інших містах. А зараз — рецидив. Комусь здалося, що можна продовжити боротьбу з "фашизмом" на теренах історії.

Друга світова війна знає чимало прикладів складної людської долі. Дехто мусив співпрацювати з німецькою владою, жити на окупованій території, елементарно заробляти на хліб. Не стрілятися ж було. Робити з цього якісь ідеологічні і політичні висновки — найгірший прояв радянського стилю. Жив на окупованій території — це пляма на ­біографії. Хтось із родичів з якоїсь причини співпрацював із німецькою окупаційною владою — осуд на все життя. У цьому випадку йдеться про таку логіку. Водночас і про людину, що має величезний науковий авторитет. Мусили би бути наукові радники у керівництва міста та області, які пояснили б і Геннадієві Кернесу, й Михайлові Добкіну, що тут — делікатна справа. Цього не зробили. І зчинився скандал.

Геннадій Кернес опікується містом і багато для нього зробив. Хоча він — постать одіозна й до нього неоднозначне ставлення. Багато кому Кернес не подобається скандальними, конфліктними заявами. Водночас Геннадій Адольфович — добрий господарник. Але те, що з його подачі наробили з цією дошкою, б'є по авторитету Харкова. А це одна з академічних столиць України. Там чимало вищих навчальних закладів. Шевельова завжди глибоко поважали. І те, що скоїли з дошкою, — це дикунство, вандалізм.

Місцевій владі потрібно визнати помилку, а не гратися в ідеологію. Бо легко зганьбити не лише себе, а й місто. Тим більше, там уже був подібний випадок із меморіальною дошкою Йосипа Сліпого (предстоятель Української греко-католицької церкви. — "ГПУ"). Спочатку збили її, а потім — знову встановили. Відновити потрібно й цю.

Хоча навряд чи харківське керівництво вибачиться. Гору взяв скандальний стиль. Можливо, хотіли відвернути увагу від чогось іншого. Адже і Добкін, і Кернес завжди любили "російських друзів", піарилися на цій дружбі. А зараз усередині Партії регіонів точиться дискусія щодо європейської та російської інтеграції. Може, бажали відволікти людей від тих суперечок. Проте в будь-якому разі подібні випадки б'ють по авторитету міста.

Восени 1944 року виїхав до Німеччини

Юрій Шевельов — український славіст, мовознавець, письменник, професор Гарвардського та Колумбійського університетів, США. Почесний доктор Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії.

Народився у Харкові 17 грудня 1908 року. Помер у Нью-Йорку у квітні 2002-го. Батько і матір походили зі шляхетних московських родин етнічних німців.

Автор 17 книжок та ряду фундаментальних наукових праць.

Під час німецької окупації Харкова публікував вірші у журналі "Український засів". Від 1941-го до 1943-го завідував кафедрою української філології Харківського університету. 1943 року виїхав до Львова, де працював над підготовкою німецько-українського правничого словника. Восени 1944-го перебрався до Німеччини, згодом — до Сполучених Штатів.