Версія для друку 9 вересня 2014 року

Експерти розповіли, навіщо Україні перемир'я на Донбасі і чи допоможе воєнний стан

Перемир'я на Донбасі порушуватиметься, поки не буде надійного механізму міжнародного контролю за припиненням вогню. Політичні та військові експерти прокоментували ТСН.ua перебіг перемир'я на Донбасі, яке постійно порушується бойовиками, та ймовірне впровадження воєнного стану, про що 6 вересня заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

"Перемир'я потрібно Україні, щоб відновити сили та перевести дух після ситуації, яка склалася під Іловайськом", - зазначив директор Центра досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

З іншої сторони, зазначив експерт, особливих надій на дотримання супротивником умов перемир'я немає. "Адже і перше перемир'я (оголошене президентом Петром Порошенком 20 червня, яке тривало півтори тижні, - ред.) і початок другого перемир'я свідчить про те, що такі умови не дотримуються. Навпаки є ознаки того, що ці терористичні організації використовують перемир'я для певних цілей. Не тільки для перегрупування сил та введення нової техніки, підрозділів, але й для проведення обстрілів, які не припиняються", - додав Бадрак.

"Я не виключаю, що є ще одна мета [перемир'я], яку переслідує президент. Це все ж таки тягнути час до парламентської виборчої кампанії, яка є справою честі для нього і яка може дозволити переформувати повністю всі структури та гілки української влади", - зазначив експерт.

Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко у свою чергу зауважив, що наразі на Сході України "усе дуже складно". На його думку, найкращий спосіб досягти перемир'я - це паритет сил, коли жодна зі сторін не нападає одна на одну. "Наразі такого паритету немає, він на користь Росії", - додав Геращенко, зауваживши, що переломити ситуацію можливо лише об'єднуючи зусилля усього народу у боротьбі проти російської агресії.

Водночас політолог Володимир Фесенко вважає, що ситуація на Сході на часі краща, ніж була наприкінці серпня - на початку вересня, але "перемир'я на Донбасі буде порушуватися, поки не буде надійного механізму міжнародного контролю за припиненням вогню".

"Якщо подивитися на схожі конфлікти, то вони тривають роками, наприклад, Нагорний Карабах: там режим припинення вогню постійно порушується. Ще одни приклад наведу: стосунки Ізраїлю з Палестиною. Там теж режим припинення вогню порушується регулярно, іноді навіть відновлюються дуже серйозні бойові дії. Тому наївно думати, що підписали угоду - і одразу всюди мир і благодать. Такого не буває. Проте, ще раз наголошу, ситуація на Сході зараз на порядок спокійніша, ніж була до підписання цього перемир'я", - зазначив Фесенко.

Політолог зауважив, що немає однозначної відповіді на запитання, як довго триватиме таке перемир'я в Україні. Загалом, на його думку, є декілька варіантів розвитку подій.

"Якщо поступово, хоча б частково будуть відновлюватися умови так званого Мінського протоколу (5 вересня контактна група у Мінську підписала протокол до угоди про припинення вогню на Донбасі, - ред.), тоді від перемир'я є шанс перейти до мирної стабілізації Донбасу. Хоча у мене і є сумніви, що сепаратисти і Росія підуть на виконання умов протоколу, такий варіант не виключається", - озвучив Фесенко перший варіант.

Інший варіант розвитку подій, на думку експерта, включає "поступове заморожування цього конфлікту по нинішній лінії фронту". "Як у тому ж Нагорному Карабаху, або у Придністров'ї", - додав політолог.

"Третій варіант: якщо ситуація з порушеннями умов перемир'я буде посилюватися, якщо Росія спробує відновити контроль над більшою територією Донбасу, або спробує пробити коридор до Криму, тоді відновляться бойові дії. Усе залежить від поведінки Росії та чи будуть сторони виконувати умови перемир'я хоча б відносно, чи навпаки вони будуть готуватися до нової війни", - наголосив Фесенко.

І саме в останньому варіанті буде дійсно можливим оголошення воєнного стану. "Якщо буде масштабна війна, іншого виходу не буде. Але такий варіант можливий лише за єдиної умови: повномасштабна агресія Росії".

Воєнний стан: за і проти

Водночас Фесенко вважає, що заява прем'єра Арсенія Яценюка про ймовірне введення воєнного стану після провалу перемир'я на часі політична. На думку Фесенка, Яценюк побоюється програти вибори у Верховну Раду і втратити після них посаду прем'єр-міністра. А воєнний стан в країні припинить виборчу кампанію і не дозволить провести вибори, зауважив експерт.

"Самим вводити воєнний стан зараз - це не посилить нашу обороноздатність. Воєнний стан нам суто юридично нічого не дає з точки зору посилення нашої обороноздатності. Тому що головні проблеми - у керівництві і координації військових дій. Інша головна проблема - це нестача ресурсів. Тут введення воєнного стану тільки створить нам проблеми, а не вирішить їх. Ми вже бачимо, що далеко не всі країни, наші міжнародні партнери, хочуть постачати нам зброю. Це не через те, що у нас немає воєнного стану, вони навпаки побоюються ескалації військових дій. Якщо ми введемо воєнний стан, то ми фактично опинимося в ізоляції", - наголосив Фесенко.

З такою думкою не погоджується директор Центра досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Він зазначив, що "воєнний стан, по-перше, продемонструє західному світу, що мова йде не про внутрішній конфлікт в Україні, а про агресію РФ проти України. Тобто це чітко поставить Росію у стан учасника цієї агресії і супротивника України", - заявив військовий експерт.

"Яценюк заговорив про воєнний стан саме після відкритої агресії Росії. Він розуміє, що існують і подальші цілі Кремля, зокрема, сухопутний перешийок - з'єднання з Кримом і з Придністров'ям. У зв'язку з цим, Яценюк розуміє, що введення воєнного стану одразу змінить ставлення західного світу і загалом світового співтовариства до того, що відбувається в Україні. Буде зрозуміло, що не якісь терористичні організації ведуть внутрішню війну, а що це конкретна зовнішня агресія. Якщо зараз країни НАТО не бачать перспектив прямої агресії зі сторони Росії, то після введення воєнного стану це стане цілком реально", - вважає Бадрак.

У свою чергу радник голови МВС Антон Геращенко на запитання про воєнний стан, зазначив, що суть полягає не у тому, як називати конфлікт на Донбасі. "Так виходить, що 3-5% задіяні у цій ситуації або торкаються її, а решта 95% не задіяні. А треба, щоб були об'єднані зусилля. Воєнний стан дозволяє об'єднати зусилля усіх громадян України у боротьбі з агресором", - сказав він.

"Питання не у назві, а у бажанні захищати свою країну. Можна захищати її без назви "військовий стан, "АТО". Питання в організації", - наголосив Геращенко.

Як повідомлялося раніше, Яценюк назвав три умови для настання реального перемир'я на Донбасі. Зокрема, він наголосив, що категорично не вірить заявам Путіна, адже той і досі хоче взяти під контроль усю Україну.