Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 2 листопада 2014 року

Відповіді голови правління Центра прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка на запитання експертного опитування Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Відповіді  голови правління Центра прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка на запитання експертного опитування  Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
«Парламентські вибори-2014: оцінки того, що відбулося, прогнози того, що відбудеться»

1. Як би Ви оцінили останні парламентські вибори з позицій демократичного розвитку України?

1-Вибори стали кроком уперед у демократичному розвитку країни

2- У деяких аспектах це був крок уперед, у деяких – назад

3- Вибори стали кроком назад

4- Вибори посунули Україну на велику відстань у зворотному від демократії шляху

5- Важко відповісти

2. Чим відрізняються парламентські вибори-2014 від виборів-2012? Назвіть не більше 5 основних відмінностей, причому дайте оцінку – поставте знак «+», «–»  або «+ –»

1) Це нетипові вибори - післяреволюційні, вибори внаслідок революції і заради продовження революційного оновлення - «+».

2) Це вибори в умовах війни і під впливом атмосфери війни - «–».

3) Це більш демократичні і вільні вибори, ніж у 2012 р. Тоді це були вибори в умовах напівавторитарного режиму, зараз в умовах країни, яка прагне демократії, хоча ще і не стала достатньо демократичною. - «+».

4) Внаслідок російської анексії Криму і окупації частини Донбасу суттєво змінилась структура українського електорату, що обумовило неминучу перемогу партій Майдану і неможливість реваншу представників минулої влади. - «+».

3. Що на виборах-2014 стало для Вас найбільшою несподіванкою (вкажіть не більше 3-х)

- Те, що одним з переможців виборів (перше місце за партійними списками) став «Народний фронт» з результатом більше 20% (ще у середині жовтня очікувалось у півтора-два рази менше).

-Третє місце за партійними списками «Самопомочі» та їх результат вище 10%.

- Достатньо високий результат «Опозиційного блоку» (майже 10% за партійними списками).

4.  Партія «Блок Петра Порошенка» вважалася  безумовним лідером виборчих перегонів – такою була думка усіх опитаних нами експертів, такими були результати соціологічних опитувань, цій партії прогнозували домінуючу роль у парламенті. Як Ви вважаєте, у чому причина відносної невдачі  цієї політичної сили на фініші перегонів?

Все ж-таки йдеться лише про відносну невдачу (очікували не менш 30%, а спочатку навіть і 40%). Але за кількістю депутатських мандатів Блок Петра Порошенка став беззаперечним переможцем. За партійними списками вони стали переможцями разом з «Народним фронтом» (різниця у 0,3% не є суттєвою). Якими є причини втрати частини голосів «Блоком Петра Порошенка»?:

  • Значна частина виборців, які одночасно довіряли і Порошенку і Яценюку, врешті решт проголосували за «Народний фронт», за продовження прем’єрства Яценюка, і за збереження тандему «Президент Порошенко – Прем’єр-міністр Яценюк; в цьому сенсі дуже ефективно спрацювала стратегія «Народного фронту» (голосувати за прем’єрство Яценюка), а Блок Порошенка не знайшов дієвої контрстратегії, навпаки помилково став наполягати, що головою Уряду має бути людина Порошенка, чим тільки допоміг «Народного фронту».
  • «Блок Петра Порошенка» програв «Народному фронту» на Заході України, що стало наслідком достатньо критичної реакції значної частини жителів цього регіону на мінські домовленості, на переговори Порошенка з Путіним. Антиросійська риторика Яценюка, навпаки, у цьому регіоні викликала симпатію.
  • На Сході України у «Блока Петра Порошенка» трошки «відкусив» «миролюбивого електорату» «Опозиційний блок».
  • Певне розчарування діяльністю Президента у частини виборців, які підтримали його на президентських виборах. Неминуче «охолодження» у ставленні до Президента П.Порошенка, яке посилюється накопиченням різноманітних проблем у країні. 
  • Помилки у стратегії і тактиці виборчої кампанії, зокрема «невнятний», неконкретний і немобілізуючий сигнал - «час єднатися».

5. Найбільшою несподіванкою виборів, безумовно, став результат «Народного фронту», який починав виборчу кампанію з 3% рейтингу. У чому Ви бачите головні причини такого різкого злету?

«Народний фронт» правильно скористався своїм головним ресурсом – високим рівнем довіри до свого лідера – А.Яценюка, і переважно позитивною оцінкою його діяльності на посаді Прем’єра з боку близько 40% виборців. Як вже відзначалось, головну ставку вони зробили на простий заклик – проголосувати за «Народний фронт, щоб А.Яценюк» залишився Прем’єр-міністром. Виборча кампанія проводилась без прямої критики Президента, але на контрасті з ним. І все це спрацювало дуже ефективно. Активно і успішно експлуатувався колективний образ «Фронту» (герої Майдану і війни, громадські активісти). Масштабна реклама, яка враховувала настрої потенційних виборців «Фронту» також зіграла далеко не останню роль, вона максимально донесла до виборців всі необхідні сигнали. В останні дні кампанії, коли остаточно визначались більшість виборців, Арсеній Яценюк потужно відпрацював на всіх провідних телеканалах.

6. Ще однією несподіванкою став результат партії «Самопоміч» –  яка взагалі починала виборчу кампанію з 1.2% рейтингу, довго вважалася непрохідною, а на виборах посіла третє місце. З чим ви пов’язуєте такий успіх?

«Самопоміч» точно влучила в настрої тих виборців, які хотіли максимального і якісного оновлення політичної еліти і парламенту, хотіли проголосувати за дійсно нову партію і за «нові обличчя». Важливу роль зіграла особиста популярність та європейський імідж лідера партії – Андрія Садового, якого також сприймали як одного з нових демократичних лідерів. «Самопоміч» стала лідером симпатій у нового середнього класу України. За даними екзіт-полів 78% виборців цієї політичної сили – мешканці міст. У вікових групах до 40 років цю партію підтримало близько 20% виборців.

7. Радикальна партія Олега Ляшка протягом тривалого часу вважалась одним із лідерів  виборчої  кампанії (у липні вона мала 17% рейтингу), але протягом виборчої кампанії її рейтинг постійно знижувався. Чим Ви можете пояснити, з одного боку – стрімкий злет цієї партії, з другого – падіння рейтингу, попри усі значні ресурси, витрачені під час кампанії?

Не тільки у випадку з Радикальною партією, а взагалі на цих виборах ми побачили коливання рейтингів майже у всіх провідних учасників цих виборів. Проявився такий феномен як нестійкість і пластичність партійно-політичних уподобань більшості українських виборців. Значна частина виборців (за різними оцінками –від 20 до 30%) взагалі визначалась в останні дні виборчої кампанії, від третини до половини виборців під час кампанії змінили свій вибір.

Головний чинник падіння рейтингу партії Ляшка – масштабна і агресивна кампанія (фактично інформаційна війна) проти нього з боку ЗМІ, які належать Коломойському. Паралельно спрацювала і певна втома від Олега Ляшка. Пройшов ефект «новизни», який працював на його користь під час президентських виборів і в перші місяці після них. Але схоже, що Ляшку вдалося сформувати електоральне ядро своєї партії і йому вдалося зберегти його під час кампанії попри масовану інформаційну війну. Основний його виборець – протестно налаштований житель української глибинки. Майже половина (46%) виборців його партії – жителі села. Також варто звернути увагу на те, що партія Ляшка подолала п’ятивідсотковий виборчий бар’єр у всіх регіонах країни, крім Києва і Донецької області, трошки не дотягнула до 5% також на Івано-Франківщині.   

8. Опозиційний блок фактично почав виборчу кампанію з нуля, але дуже швидко став набирати рейтинг. З чим Ви пов’язуєте успіх цієї партії?

Головні причини успіху цієї партії наступні:

  • Масштабна і ефективна рекламна кампанія (результативно спрацювала також агресивна і популістська форма цієї кампанії), яка мобілізувала значну частину колишніх виборців Партії регіонів (точно влучила в їх настрої) і відібрала на фініші чималу частину голосів у більш поміркованої «Сильної України».
  • Потужний вплив «місцевих авторитетів»: Ахметова на Донбасі (50% підтримки у Маріуполі і 39% у Донецькій області), Добкіна і Кернеса у Харкові і Харківській області (32,2% підтримки), Вілкула у Дніпропетровській області (24,3% підтримки), особливо у Кривому Розі.
  • Як це не парадоксально, але на користь «Опозиційному блоку» спрацювали і ухвалення закону про люстрацію, «смітникова люстрація», побиття Шуфріча в Одесі і взагалі прояви агресії проти колишніх регіоналів. Значна частина колишніх виборців Партії регіонів прореагувала відповідно: «наших б’ють», тому треба їх підтримати. 

9.  Партія «Батьківщина»  увійшла до Верховної Ради, проте з результатом значно нижчим, ніж два роки тому (на виборах 2012 року вона набрала 25%). Як Ви думаєте, у чому головні причини втрати підтримки цієї партії?

Більшу частину голосів «Батьківщини» зразка 2012 року відібрав «Народний фронт», а також потроху й інші партії Майдану, зокрема і партія Ляшка.

Головна причина втрати підтримки цієї партії – криза популярності Юлії Тимошенко. Для більшості своїх колишніх прихильників вона залишилась персонажем з минулого української політики (де вона була разом з Януковичем і Ющенком). Ю.Тимошенко стала жертвою вибухового попиту більшості українських виборців на нових лідерів і нові політичні сили. Спроба демонстрації «оновлення» «Батьківщини» (Юля разом з молодою командою) не спрацювала. 

10. Партія «Свобода» балансує на межі 5% – на час підготовки анкети ще невідомо, чи увійдуть вони до Верховної Ради. Проте у будь-якому разі 5% - це вдвічі менше, ніж 10%, які вони набирали на виборах-2012.  У чому, на Ваш погляд, криються головні причини  невдачі цієї партії?

Як раз половину (можливо навіть і більше) електорату «Свободи» у 2012 року складали не прихильники українського націоналізму, а ситуативні прихильники, які проголосували за цю партію, як за «спецназ опозиції», який здатний «дати в зуби регіоналам». Але потім з’ясувалось, що є й інші претенденти на роль «політичного спецназу», а головне – змінились потреби і мотиви їх колишніх ситуативних прихильників. І ці колишні ситуативні прихильники «Свободи» проголосували за інші партії на цих виборах. По-друге, «Свобода» втратила монополію в ідеологічній ніші українського націоналізму. Майже 2% отримав «Правий сектор». Саме цих голосів і не вистачило «Свободі» для подолання п’ятивідсоткового бар’єру. По-третє, спрацювало і певне розчарування в діяльності «Свободи», особливо їх міністрів в Уряді. 

11.  Комуністична партія України – єдина партія, яка була присутня у Верховній Раді усіх каденцій, а на минулих виборах досягла результату в  10% .  Зараз вона не потрапила до Верховної Ради. Як Ви думаєте, чому? І чи має ця партія перспективу відродитися?

Непроходження до Верховної Ради Компартії України (після безперервної присутності в українському парламенті протягом 20 років) є дуже символічною подією. Це все рівно, що руйнація політико-ідеологічного пам’ятника Леніну у будівлі Верховної Ради. Це як завершення посткомуністичної, пострадянської епохи в історії українського парламентаризму. Чи це дійсно так, побачимо протягом найближчих років.

Проте треба чесно визнати, якщо б не втрата Криму і половини Донбасу (за населенням), комуністи могли б потрапити до нового складу парламенту. Тому, зміна структури українського електорату внаслідок драматичних подій цього року є головною причиною поразки КПУ. Друга причина поразки – політична, ідеологічна, організаційна та навіть фінансова криза цієї партії, яка виникла після Майдану. Також ця партія стала заручником своїх проросійських поглядів. Це спричинило критично-агресивне ставлення до Компартії з боку значної частини суспільства.

Поки в Україні є носії і прихильники комуністичних ідей (а вони є), певна перспектива у цієї партії буде залишатись. Але Компартія опинилась і перед проблемою зміни поколінь (як серед виборців, так і поміж активу партії) і перед викликами кардинальної зміни політичної ситуації в країні, зокрема докорінної зміни україно-російських стосунків. Українським комуністам треба визначитись – вони є українською партією, чи «п’ятою колонною» Росії.

Нам потрібна сучасна ліва партія. І можливо криза Компартії України прискорить процес зародження такої партії.  

12. «Сильна Україна» Сергія Тігіпка почала виборчі перегони з цілком прохідним результатом, але, врешті-решт, до парламенту не потрапила. Чому виборці віддали перевагу Опозиційному блоку, а не партії Тігіпка?

«Сильна Україна» стала жертвою власної поміркованості та посилення політико-ідеологічної поляризації на фініші кампанії. Крім того, у них не було таких потужних місцевих лобістів в окремих регіонах, як у «Опозиційного блоку». Але у «Сильної України» є відомий і достатньо популярний лідер, а також  помітний вплив в окремих регіонах (особливо на Півдні України), і це дає їй шанси на місцевих виборах наступного року і на парламентських виборахза системою відкритих регіональних списків.

13.  З добрих стартових позицій (7.5%) почала виборчу кампанію партія «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, але кінцевий результат виявився удвічі меншим. У чому Ви бачите причину невдачі цієї партії?

На цих виборах відчутно проявились «парні дуелі» і суттєві електоральні перетікання у цих парах («Блок Петра Порошенка» - «Народний фронт»; Опозиційний блок – «Сильна Україна»; «Громадянська позиція» - «Самопоміч»). Мені здається, що команда Анатолія Гриценка не врахувала цей чинник і була занадто заспокоєною високими рейтингами на старті кампанії. Їх виборча кампанія була непомітною та невиразною. Можливо була нестача коштів на активну рекламну кампанію. Було таке враження, що «Громадянська позиція» очікувала потрапити до парламенту без особливих зусиль, «на автоматі», на відносно високому особистому рейтингу Анатолія Гриценка. Вони не врахували надзвичайно високу мінливість політичних симпатій виборців на цих парламентських перегонах.

14. Як Ви вважаєте, які політичні сили створять коаліцію у Верховній Раді?

Це буде коаліція партій Майдану. У нової парламентської коаліції буде два центри, дві опори – «Блок Петра Порошенка» и «Народний фронт». До коаліції приєднаються ще мінімум дві політичних сили – «Самопоміч» і «Батьківщина», достатньо вірогідно що у складі коаліції буде і Радикальна партія Олега Ляшка.

І «Блок Петра Порошенка» и «Народний фронт»не зможуть створити коаліцію без свого основного конкурента і одночасно партнера. Це обумовлено і чітко визначеною позицією більшості депутатів з партій Майдану – не домовлятись з колишніми регіоналами. Тому два переможці виборів змушені будуть домовитись. Але є очевидна потреба у створенні широкої коаліції Майдану і європейської інтеграції. Дві основних причини для цього: 1) необхідність конституційної більшості для внесення змін до Конституції України; 2) нейтралізація будь яких спроб з боку когось з учасників коаліції зіграти в «золоту акцію».

15. Хто, на Вашу думку, стане прем’єр-міністром України?

З високою вірогідністю це буде Арсеній Яценюк. Якщо Яценюк не буде Прем’єром, то до коаліції не піде «Народний фронт». Без участі «Народного фронту» в процесі створення коаліції виникне патова ситуація. Але про це треба пам’ятати і «Народному фронту», коли вони висувають кадрові ультиматуми. Без «Блоку Петра Порошенка» вони також не зможуть створити коаліцію.

Президент Петро Порошенко вже запропонував кандидатуру Арсенія Яценюка на посаду прем’єр-міністра. Він правильно зрозумів підсумки виборів. Зараз це треба усвідомити і Арсенію Яценюку.  Йому та його партії треба швидше відійти від «запаморочення від електоральних успіхів».

16. Які три  закони, на Вашу думку, повинна у першу чергу ухвалити Верховна Рада?

1) Бюджет і пакет законів про бюджетну і податкову реформу.

2) Новий закон про вибори народних депутатів (на основі виборчої системи з відкритими регіональними списками) та Виборчий кодекс.

3) Нова редакція Конституції і пакет законів про децентралізацію влади.

17. Що, на Вашу думку, може найбільше заважати ефективності роботи майбутньої Верховної Ради?

  • Політична конкуренція двох головних партій коаліції - «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту».
  • Революційна нетерпимість і популізм частини депутатів.
  • Загострення соціально-економічних проблем і зростання соціально-політичної напруги, що буде тиснути на парламентарів і підривати навіть відносну єдність парламентської коаліції.


    Додати повідомлення

    Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

    Коментарі експертів

    22 березня 2017 року
    Фесенко Володимир В'ячеславович:
    Садовый ведет себя крайне беспомощно, у него плохой менеджмент
    21 березня 2017 року
    Фесенко Володимир В'ячеславович:
    Крым не получил многое из того, на что надеялся
    20 березня 2017 року
    Фесенко Володимир В'ячеславович:
    Введение внешних управляющих – это давление на Ахметова
    архів коментарів

    Персональний кабінет