Воно, звичайно, Олександр Македонський герой, але навіщо ж стільці ламати?

На мій погляд, якими б благородними не були б цілі, не можна використовувати протиправні засоби. Я категоричний противник цього. Якщо це буде продовжуватися далі, ми зруйнуємо власну державу. Коли хтось заради політичних цілей почне руйнувати спочатку електроопори, потім будинки, потім почнуть вбивати людей.

Цей ланцюжок буде неминучим. Я згадую класика, який влучно сказав: "Воно, звичайно, Олександр Македонський герой, але навіщо ж стільці ламати?".

Треба боротися за права людини в Криму, боротися проти репресій кримськотатарських та українських активістів, але не можна здійснювати такі дії всередині України. Якщо б ці опори підірвали в Криму, я б це зрозумів як партизанські дії. Але їх підірвали на території України і врешті-решт це призвело до проблем з електропостачанням в Херсонській області, виникла кризова ситуація в енергосистемі України у південних областях. Це ненормально. Це вже називається війна з власною країною.

Вирішується одна проблема - створюються інші. Тому я вважаю такі дії неприпустимими, якими б благородними цілями вони не обґрунтовувалися. Щодо дієвості цих методів. На жаль, - кажу "на жаль", тому що краще б, щоб це вирішувалося в інакший спосіб - це призвело до певного ефекту, конфлікту в Херсонській області, зіткнення з правоохоронними органами.

Воно врешті-решт призвело до того, що центральні органи влади відреагували на цю ситуацію. Проте мені теж здається, що зараз ми бачимо лише емоційне реагування. А треба реагувати раціонально. Наприклад, оголосили про вантажну блокаду Криму. Добре, але чому тоді раніше цього не зробили?

Я вважаю, що спочатку треба зробити те, що стояло на порядку денному вже мінімум півроку - скасувати статус Криму як вільної економічної зони. А далі нехай відповідні органи виконавчої влади разом з кримськими татарами та громадськими організаціями вирішують, який ступінь та які масштаби блокування Криму можуть бути прийнятними для нашої країни.

Тому що з одного боку є інтереси кримських татар, яких треба поважати і яким треба допомагати, але є й інтереси країни, ризики для національної безпеки країни, про які теж треба пам'ятати. І тут особливо обережного підходу потребує питання так званої енергетичної блокади. Просто так вирубати рубильник і припинити постачання електроенергії в Крим неможливо.

Це може створити величезні проблеми - і вони вже створені. Виникла кризова ситуація в енергосистемі. Треба діяти обережно, оцінити ситуацію, наприклад, до яких меж можна знизити постачання електроенергії в Крим так, щоб від цього не постраждали інші регіони України. І зараз, якщо вже виникла така ситуація, така специфічна нагода, треба нарешті сформувати системну політику відносно Криму, зокрема, визначити, які органи виконавчої влади будуть реалізовувати цю політику.

Згідно з опитуванням TNS On-line Track, проведеним у жовтні, майже половина українців (48%) вважають за необхідне проводити енергетичну блокаду окупованого Криму. 38% респондентів виступають проти таких дій. Серед жителів Східного регіону значно менше тих, хто повністю підтримує ініціативу блокади кордону з Кримом, а також тих, хто вважає необхідною енергетичну блокаду окупованого півострова.

Водночас серед жителів Західного та Центрального регіонів значно більше прибічників таких дій. Крім того, соціологи встановили, що чоловіки частіше, ніж жінки, повністю підтримують блокаду кордону з Кримом, і виступають за проведення енергетичної блокади.