Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 21 грудня 2016 року

Путін почекає

Путін почекає
Політолог Володимир Фесенко певен: доки триває виборчий марафон у Європі, зрушень у врегулюванні конфлікту на Донбасі не буде

Майже два роки минуло відтоді, як лідери “нормандської четвірки” уклали Мінські угоди -- 2. Чи то на жаль, чи то на щастя, за цей час до їх реалізації сторони майже не просунулися. У жовтні домовилися розробити протягом місяця дорожню карту для імплементації угод. Але й це завдання провалено.


Якого ж розвитку подій довкола врегулювання конфлікту на Сході є підстави чекати найближчим часом? Про це газета Експрес розмовляє з авторитетним українським політологом, директором Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимиром Фесенком.


-- Рік тому чинність Мінських угод продовжили на 2016-й. Він уже добігає кінця. Чи означає це, що терміни домовленостей вичерпалися, чи, може, їх дію буде продовжено “автоматично”?


-- Мінські угоди не мають термінів виконання, за винятком деяких пунктів. Після їх підписання сторони повинні були припинити вогонь у зоні конфлікту і відвести важку зброю. Але Москва відразу стала порушувати домовленості. Наголошу: тут йшлося про терміни, а не про чіткі дати. Єдина дата, яка була, -- це внесення конституційних змін до кінця минулого року. Все! Щодо інших пунктів ніяких термінів не було. Тому немає сенсу ставити питання про продовження угод.


-- Як відомо, сторони домовились до кінця листопада підготувати дорожню карту виконання Мінських угод, але не зробили цього досі. Яка ймовірність того, що дорожньої карти взагалі не погодять?


-- Дорожня карта може з'явитися, коли сторони дійдуть компромісу. Але, думаю, до вересня-жовтня наступного року ніякого прогресу в переговорному процесі, зокрема в розробці дорожньої карти, не буде. Поясню чому. Це пов'язано з російською позицією, Путін не піде на жодні компроміси чи поступки. Тому що чекатиме, коли почне працювати команда новообраного президента Дональда Трампа, коли стануть відомі результати президентських виборів у Франції (це квітень-травень наступного року) і, можливо, також результати виборів до бундестагу Німеччини (це вересень наступного року). Доки триватиме виборчий марафон у Європі, істотного прогресу в переговорному процесі не буде.


Щодо дорожньої карти, то такий документ потрібен. Тому що пункти Мінських угод сформульовані дуже абстрактно. І одна з ключових проблем у тлумаченні домовленостей полягала в невизначеності, коли що виконувати. Майже від самого початку виникла принципова дискусія між українською і російською сторонами.


Як мені відомо з різних джерел, за останній місяць зрушень в узгодженні дорожньої карти не було. Леонід Кучма, головний представник України на мінських переговорах, навіть казав, що на сьогодні є різні проекти дорожньої карти: німецько-французький, російський та український. Їх слід якось узгодити. Потрібен єдиний проект. Зазначу, що до кінця листопада мали узгодити не чіткий текст дорожньої карти, а базові принципи, такий собі ескіз дорожньої карти. Та навіть цього не зроблено. Навряд чи це зроблять до кінця року. І, як я вже казав, навіть наступного року, до виборів у Франції та Німеччині.


-- Днями Леонід Кучма заявив, що до переговорного процесу стосовно врегулювання конфлікту на Донбасі мають повною мірою долучитися Сполучені Штати. За його словами, якщо Америка не долучиться, то ніякого зрушення не буде. На вашу думку, наскільки ймовірна безпосередня участь Вашингтону в цьому процесі?

-- Є різні рівні переговорного процесу. Скажу відверто, можливо, цинічно: у Мінську, власне кажучи, нічого не вирішують. Практичні рішення ухвалюють лише в нормандському форматі, тобто у перемовинах представників чотирьох країн. У Мінську відпрацьовують деталі політичних рішень, ухвалених у нормандському форматі. США беруть участь у перемовинах. Але паралельно, поза межами нормандського формату. Штати, як і всі західні країни, підтримують Мінські угоди. Контактують із Німеччиною, Францією, Росією, Україною, ЄС. Для прикладу, Вікторія Нуланд, представниця держсекретаря США, не раз прибувала чартером до Києва й Москви, щоб шукати компроміси.

Як на мене, річ не у форматі. Адже в будь-якому форматі має бути Росія. Будь-які домовленості мають бути узгоджені з Москвою. Що більше буде країн у будь-якому форматі, то важче буде вести переговори і знаходити компроміси. Річ -- у позиції Росії. Буде Росія готова до реальних компромісів -- буде прогрес у переговорах. Не буде готова -- ніякого компромісу не буде.

-- Як вважаєте, західні країни усвідомлюють, що Москва насправді не хоче виконувати взятих на себе зобов'язань й намагається дестабілізувати ситуацію в Україні?

-- Європейці та американці міркують доволі егоїстично. Їхній інтерес -- владнати українсько-російський конфлікт. Традиційна ж модель врегулювання конфлікту для демократичного світу -- компроміс. Це коли обидві сторони йдуть на поступки. Не одна, а обидві! Не можна казати, що американці та європейці вимагають поступок лише від України. Це неправда. Вони вимагають поступок і від України, і від Росії одночасно. Просто ці поступки різні. Від нас вимагають виконувати політичну частину Мінських угод, від росіян -- безпекову.

-- Ви вважаєте, що найближчим часом прогресу у врегулюванні конфлікту чекати не варто. Як довго може тривати ця гра на виснаження?

-- Навіть після того, як відбудуться вибори у Франції та Німеччині, не чекаю остаточного розв'язання конфлікту. Я тут радше песиміст. Припускаю, що конфлікт може бути, так би мовити, напівзаморожений. Інтенсивність бойових дій поступово зменшуватиметься, нинішня політична ситуація зберігатиметься. Тобто залишатимуться сепаратистські “республіки”, але не легалізовані у складі України. Безперечно, це не означає, що Україна відмовляється від згаданих територій. Юридично ми вважаємо весь Донбас, як і Крим, українською територією, але окупованою. Боюся, що такю ситуація залишатиметься ще не один рік.  

Джерело: Експрес

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

21 серпня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
"Бурштинові" нардепи затягують слідство
18 серпня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Перший млинець НАЗК виявився дуже грудкуватим, але процес пішов
17 серпня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
В случае с КНДР версия с рукой Москвы вполне логична и правдоподобна
архів коментарів

Персональний кабінет