Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 16 серпня 2017 року

Суди над корупціонерами і бої за реформи – осінь обіцяє бути гарячою

Суди над корупціонерами і бої за реформи – осінь обіцяє бути гарячою
Осінь в Україні – це традиційно сезон підвищеної політичної активності. Депутати повертаються з літніх канікул і приступають до законотворчості. Цього року роботи справді багато – на ухвалення чекають закони про необхідні для держави реформи. Але консенсусу стосовно них народні обранці знову можуть не досягти, якщо на заваді цьому стануть бізнесові інтереси і торги за посади. Лейтмотивом цієї осені також можуть стати гучні судові процеси над топ-посадовцями. Разом із експертами інформагенція ZIK спробувала виокремити основні тенденції нового політичного сезону.
Полювання на корупціонерів

«Минулої осені були очікування або побоювання, що підвищення тарифів може підірвати політичну ситуацію. Зараз у цьому сенсі все спокійніше. Але з’явився інший подразник – це тема боротьби з корупцією, зокрема, подання ГПУ щодо народних депутатів, а також великих чиновників. Думаю, восени це буде одна із головних тем. І навколо цього, безумовно, будуть конфлікти, а може навіть якісь вуличні протести. Це дуже неоднозначно впливатиме на депутатів і загалом на різні політичні сили. Тобто активність НАБУ і прокуратури буде підвищена, і хтозна – можливо, як це було раніше, між цими структурами виникне не тільки конкуренція, але й певна напруга», – припускає директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

На його думку, тема резонансних судових процесів цієї осені буде особливо гарячою. Можна очікувати продовження тих справ, які вже розпочалися, – як наприклад, про державну зраду Януковича, а також і розгляду по суті справ щодо Романа Насірова, Миколи Мартиненка, Олександра Онищенка.

Плюс до того триватимуть дискусії навколо судової реформи, в тому числі навколо нового Верховного суду України.

Голова Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Віктор Таран вважає, що одним із головних фронтів, де розгортатимуться найбільші політичні битви, буде формування нового Конституційного суду.

«Це так важливо, тому що новий КСУ має дати відповідь на кілька ключових питань. Наприклад, коли наступні вибори Президента України і коли наступні вибори Верховної Ради? Від того, як це буде потрактовано, президентські вибори можуть відбутись або в травні 2019, або в жовтні 2019. Вони можуть бути спарені з парламентськими. Тоді це будуть зовсім інші політичні конфігурації і зовсім інші вимоги до політичних гравців», – пояснює експерт.

Бої за реформи

Уже на початку нового політичного сезону у парламенті постане питання про ухвалення реформаторських законопроектів уряду, і вже зараз зрозуміло, що цей процес не буде легким. Раніше Прем’єр Володимир Гройсман навіть заявляв, що готовий піти у відставку, якщо не проведе пенсійну реформу до 1 жовтня. Експерти прогнозують, що до цього не дійде, і хоч політична боротьба навколо цих проектів посилиться, найбільші шанси на ухвалення мають якраз освітня і пенсійна реформи. Натомість дуже складно буде ухвалити законопроекти про медичну реформу.
«Там гострота політичної, ідеологічної боротьби і навіть бізнесових інтересів дуже висока», – вважає Володимир Фесенко.

«Щодо земельної реформи, то зараз немає навіть відповідних законопроектів. Можливо, питання про скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель буде розглядатися Конституційним судом, оскільки є таке подання. Але через парламент провести той чи інший варіант реформи буде дуже складно. Із різних причин це врай конфліктне питання. Воно вже стало інструментом політичної боротьби для опозиційних сил, а у владі, я думаю, побоюються ризикувати і йти на реалізацію такої реформи. Тому, можливо, уряд буде шукати непрямі варіанти поступового формування ринку землі. Зокрема, анонсовані земельні аукціони – це теж один із варіантів, як розпочати цей процес», – каже експерт.

На думку Віктора Тарана, на новій сесії парламенту можна очікувати два гарячі місяці й умовне затишшя всередині: «Гарячі місяці – це вересень, коли будуть намагатись проголосувати за пенсійну, медичну, освітню реформу, і однозначно це грудень, коли будуть ухвалювати державний бюджет. У всі інші місяці ми побачимо перманентне болото. Чи вдасться проголосувати за ці реформи – все буде залежати від того, наскільки найбільші політичні гравці зможуть сконсолідувати голоси. І я не виключаю, що ціна голосування за реформи у першій половині вересня, умовно кажучи, буде враховуватися під час голосування за держбюджет у грудні».

Звіт Гройсмана і «струс» уряду


Деяким опозиційним депутатам не дає спокою той факт, що глава уряду ще так і не відзвітував публічно у парламенті. І хоч звіт уряду як такий фактично відбувся ще в квітні – був направлений на розгляд у комітети, але у сесійній залі його не обговорювали й оцінки йому не давали. Політологи сумніваються, що цієї осені у Раді таки буде поставлено це питання, як і питання про довіру чи недовіру до уряду.
До того ж сам звіт уряду не передбачає питання про його відставку Кабміну. Підставою для звільнення уряду може бути лише голосування вотуму недовіри. А для цього треба зібрати підписи, як мінімум, 150 депутатів, а потім набрати 226 голосів «за».

«Я нагадаю, що мораторій на відставку цього уряду закінчився ще навесні. Відтоді не було зроблено навіть формальної юридичної спроби висунути вотум недовіри. Справа в тому, що більшість депутатів не хочуть ризикувати, незалежно від того, підтримують вони уряд чи ні. У принципі, ставлення до Гройсмана у більшої частини депутатів неконфліктне. Але головне, що вони не хочуть нової політичної кризи і дочасних парламентських виборів», – каже Фесенко.

Інша річ, що може бути колотнеча навколо окремих міністрів. Зокрема, вже зараз є питання щодо міністра фінансів, міністра аграрної політики, в. о. міністра охорони здоров’я. Тобто боротьба буде йти не стільки навколо Гройсмана, скільки навколо посад окремих міністрів в його уряді.

Проблемні кадрові питання

Варто зазначити, що крім кількох міністерств, які вже тривалий час не мають повноцінних керівників, а лише виконувачів обов’язків, не вирішеними залишаються ще ряд важливих кадрових питань.

«Ненормальною є ситуація, коли в нас є стільки в. о. Це, так чи інакше, знижує легітимність відповідних високопосадовців, коли вони лише виконують обов’язки. Уже на початку сесії ці питання мали би бути розглянуті», – наголошує політолог Віктор Таран.

Зокрема, досі не мають повноцінних керівників Національний банк і Фонд держмайна. Невирішені питання про оновлення складу Рахункової палати і Центральної виборчої комісії.

«У більшості членів ЦВК термін повноважень закінчився і треба призначати нових членів. Але знову ж таки у різних політиків є побоювання: якщо проголосувати новий склад Центральної виборчої комісії, то це може розглядатися як такий собі неформальний дозвіл на нові вибори, навіть дочасні. Такі побоювання теж гальмують оновлення складу ЦВК, тому я думаю, що це питання буде вирішуватися вже ближче до виборів», – каже Володимир Фесенко.

Віктор Таран констатує, що сьогодні внутрішні протиріччя в коаліції настільки сильні, що неможливо, принаймні поки що, вирішити жодне кадрове питання. «Якщо буде консолідоване голосування в контексті Конституційного суду, то, можливо, в рамках цих великих домовленостей буде знайдено компроміс щодо інших кадрових питань. Тоді це буде великий пакет, куди ввійде також посада Уповноваженого з прав людини. Поки що я не бачу такого консенсусу в Раді. Можливо, він буде знайдений восени», – додає політолог.

«Єдина правильна» опозиція

Він також прогнозує ще одну лінію боротьби, яка розгортатиметься за те, хто буде та «єдина опозиція, яка кине виклик владі». Зараз за умовно єдину демократичну опозицію йде змагання одразу між декількома силами – і Саакашвілі, і Садовий, і Тимошенко, і Ляшко, і «Свобода» хочуть бути головними.

«Змагання за те, хто вважатиметься «єдиною правильною» опозицією, буде, можливо, навіть більш жорстким, аніж протистояння між владою та опозиційними силами», – припускає Віктор Таран.

Реінтеграція Донбасу

Розбурхати парламент може ще один законопроект, який мають розглянути на осінній сесії. Йдеться про закон про реінтеграцію Донбасу, який був розроблений апаратом РНБО влітку, але, судячи з усього, виявився сирим і потребував доопрацювання. Тому, скоріше за все, цей законопроект буде запропонований депутатам восени.

«Там є конфліктні питання, зокрема, визначення факту російської агресії та статусу неконтрольованих територій – навколо цього може бути серйозна політична й ідеологічна боротьба. Тому все залежить від того, наскільки узгодженими будуть ці формулювання у запропонованому законопроекті. Якщо вони не будуть викликати заперечень у багатьох депутатів, то, в принципі, цей закон буде ухвалений. Узагалі він потрібен, але тут принципово знайти порозуміння стосовно цих найбільш складних формулювань», – додає Фесенко. 
Джерело: ZIK

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

15 грудня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Политолог объяснил, почему Путин не отцепится от Украины
15 грудня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Какие условия Украина должна выполнить, чтобы получить новое вооружение
14 грудня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Есть три сценария, по которым может развиваться обмен пленными
13 грудня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
История с Саакашвили: в чём главная опасность для Порошенко?
архів коментарів

Персональний кабінет