Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 20 вересня 2017 року

Фесенко: НАТО піддається шантажу в українському питанні

Фесенко: НАТО піддається шантажу в українському питанні
Чому все так складно зі вступом України до НАТО? Факти ICTV дізналися, що заважає членам Альянсу домовитися між собою та як НАТО провокує Росію.

На щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії обговорили українські перспективи в НАТО. Чи не найцікавішою була дискусія між главою Мюнхенської конференції з безпеки Вольфгангом Ішингером та екс-прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком.

Ішингер назвав три аргументи, чому Україна не готова до вступу до НАТО.

  1. Чи ми певні, що країна повністю об’єднана щодо вступу в НАТО?
  2. Чи ми впевнені, що серед членів НАТО є консенсус, що це хороша ідея?
  3. Чи ми певні, що запрошення саме цієї країни до вступу в НАТО зміцнить загалом євроатлантичну безпеку?

Вольфганг Ішингер резюмував, що якби ми застосували цей тест до України, ми б не отримали всі відповіді “Так!”. Можливо, ми б отримали два знаки запитання. Арсеній Яценюк з цим не погодився:

– Чи є підтримка суспільства щодо членства в НАТО? Так, вона є. Більшість українців підтримують це. Ви ніколи не досягнете 100% підтримки, але відповідь “так”. Чи це принесе додаткову стабільність членам НАТО? Так. Бо Україна поліпшила стан свого війська. Україна – єдина країна у світі, яка стримала регулярні війська РФ.

Колишній глава українського уряду погодився з Ішингером лише в частині консенсусу в НАТО:

– Чи є єдність між нами? Чи в Альянсі однаково думають про перспективи членства України в НАТО? Отут я погоджуся з вами, пане Ішингере. І прошу передати вашим лідерам заклик, що ми готові зробити наш союз потужнішим і ефективнішим.. Воюючи з Україною, Путін воює з Заходом.

Ішингер також сказав, що прийняття України до НАТО – це проблеми з Росією, тому спочатку потрібно завершити конфлікт на Донбасі.

Під час цієї ж дискусії заступник генсекретаря НАТО з питань публічної дипломатії Таджан Ілдем сказав, що Україні зарано давати ПДЧ (План дій щодо членства в НАТО):

– Треба говорити про те, що є. Варшавський саміт НАТО 2016 року ухвалив рішення про комплексний пакет допомоги Україні. Зараз Київ має реформувати галузь безпеки.

Чи сумніваються на Заході про готовність до вступу України до НАТО? Чому нам не дають ПДЧ? Що варто робити Україні у такій реальності? Факти ICTV поговорили з главою правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимиром Фесенком.

 

– Що означає порада Ішингера українцям дати раду своїм сподіванням щодо НАТО?

– Він порадив бути більш раціональними у постановці цієї мети щодо входження до складу НАТО. Щоб ми не поспішали і були ретельно підготовлені перед тим, як подати заяву на членство.

Треба розуміти, що у Німеччині, (я знаю про це з особистого спілкування з німецькими експертами), дуже багато політиків, які проти членства України у НАТО та ЄС. І не тільки у Німеччині, до речі.

Щодо НАТО Ішингер навів з власного досвіду 1990-х років достатньо серйозні аргументи про ступінь готовності.

Перше – це внутрішня готовність (підтримка населенням). Друге – готовність Альянсу до вступу. Третє – аргумент функціонально-політично – чи посилить вступ країни безпеку НАТО?

– Наскільки переконливі ці три аргументи?

– Яценюк достатньо влучно відповів на ці аргументи. Але в Ішингера є певне лукавство.

Щодо третього пункту: навіть сам Ішингер розуміє, що аргумент про підвищення безпеки не завжди працює.

Останній приклад – Чорногорія. Ця країна абсолютно, на мій погляд, не посилює потужність НАТО. Це маленька країна. Єдине, що там є – невеличкий залив, який може використовуватися для кораблів Альянсу.

– Ішингер пов’язав вступ України до Альянсу з новими проблемами з Росією…

– Це пов’язано з другим аргументом – готовність НАТО до вступу України.

Ішингер сказав, якщо Україна вже зараз під час конфлікту з Росією подаватиме заявку на вступ, то деякі країни НАТО скажуть, що це створить для них проблеми.

І тут відповідь на третій аргумент: це не посилить безпеку НАТО, а збільшить проблеми з Росією.

– Хіба для України вигідно спочатку вирішувати конфлікт на Донбасі, а потім подавати заявку на вступ?

– Справа не в тому, що вигідно. Порада Ішингера полягає у тому, що перш, ніж подавати заявку – треба вирішити конфлікт на Донбасі. Але у чому проблема? Яценюк та інші учасники YES 2017, до речі, на це звернули увагу.

Справа у тому, що Росія і розв’язала цей конфлікт для того, щоб не допустити членство України у НАТО.

– Виходить, що Ішингер таким чином визнав, що Росія впливає на рішення НАТО?

– Він просто сказав, що цей чинник братиметься до уваги. Але й у тому і проблема: якщо цей чинник беруть до уваги – це означає, що Росія може шантажувати НАТО і може протидіяти в українському питанні.

Воюючи з Україною, Москва створює проблеми і для нас, і для Альянсу. НАТО за такою логікою фактично піддається шантажу.

– Ілдем сказав, що Україні рано говорити про ПДЧ, адже Альянс вже допомагає фінансово. Це спроба НАТО відкупитися від нас?

– Тут є певна раціональна оцінка щодо того, що ПДЧ давати ще рано. Ми маємо вийти на стандарти НАТО. 2020 рік – це дата, коли ми маємо це зробити.

Але, ми ж пам’ятаємо історію. 2008 рік, Бухареський саміт. Тоді нам і грузинам повинні були дати ПДЧ. Але тоді Німеччина і Франція, побоюючись конфлікту з Росією, сказали ні.

І що сталося? Вони не зупинили конфлікт. Певною мірою це навіть спровокувало і війну Грузії з Росією, і російську агресію проти України. Це яскравий приклад того, що така логіка НАТО не працює, але, на жаль, вона залишається.

На мій погляд, ці заувжаення Ілдема і Ішингера треба брати до уваги в оформленні нашої тактики євроатлантичної інтеграції.

Ми маємо робити усе, що передбачено ПДЧ, не маючи формальної юридичної рамки.

Але ми можемо це робити неформально, навіть якщо про це не буде йти мова.

– Що робити нам у такій реальності?

– Так у цьому ж і питання: що нам потрібно? Шашечки, тобто формальне членство у НАТО або допомога Альянсу у підвищенні нашої обороноздатності?

Я прихильник другого варіанту. Навіть якщо внаслідок війни, протидії Росії та скепсису деяких західних політиків ми не можемо отримати реальну перспективу швидкого членства у НАТО, ми все одно повинні рухатися цим шляхом, щоб модернізувати нашу армію за рахунок допомоги Альянсу.

Фактично ми будемо використовувати те, що можна з боку НАТО – допомогу і ресурси.

Найбільш привабливою для України є 5 стаття НАТО про колективну безпеку. Але, як показує ситуація, навіть всередині НАТО не мають ніяких гарантій, що у разі агресії, наприклад, проти країн Балтії ця стаття буде застосована.

Поки що це питання відкрите.

– Росія досить агресивно себе поводила під час вступу Чорногорії до НАТО. Маючи такий досвід, Альянс злякався перспектив з Україною?

– Навіть заколот там хотіли зробити. Але все одно це не завадило НАТО прийняти країну.

Все-таки Чорногорія знаходиться на Балканах. А Балкани вважаються сферою впливу НАТО. Так, Росія намагається впливати у цьому регіоні, наприклад, через Сербію, і теж проти розширення Альянсу на Балканах.

Але, на жаль, для нас є різниця у ставленні до розширенні на Балкани і на схід. НАТО готове розширятися на Балкани, а на пострадянський простір – поки ні.

Нагадаємо, у червні Верховна Рада визначила новий пріоритет України у зовнішній політиці – курс взято на НАТО. Факти ICTV розібралися, які перспективи чекають на нас, якби відбувався референдум про членство у Північноатлантичному альянсі та згадали, що було до цього.

Джерело: ФАКТЫ. ICTV

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

20 жовтня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Рассмотрение требований в парламенте можно растянуть на месяцы
20 жовтня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Лично у Саакашвили шансов свергнуть Порошенко нет
19 жовтня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Фесенко рассказал, когда Украина вступит в НАТО
архів коментарів

Персональний кабінет