Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 2 жовтня 2017 року

Висновки Венеціанської комісії щодо закону «Про освіту» будуть на користь України – Леонов

Висновки Венеціанської комісії щодо закону «Про освіту» будуть на користь України – Леонов
Критика нового «Закону про освіту», що лунає з Угорщини, може бути спрямована в першу чергу на угорських виборців, припускає політолог Олександр Леонов та застерігає Київ від поступок європейським сусідам. А громадський активіст Тарас Шамайда додає, що подібна поведінка є наразі типовою для української влади.

Співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда нагадує, що основною метою сьомої, мовної, статті було насамперед покласти край «інертній русифікації» – ситуаціям, коли українська мова в навчальних закладах неформально замінюється на російську. Від сьогодні така практика стає незаконною, каже він.

А щодо представників мовних меншин Шамайда наводить статистику: 70% випускників шкіл з угорською мовою викладання в Берегівському регіоні, який межує з Угорщиною, не можуть здати ЗНО з української мови на найнижчий допустимий бал. Подібна ж ситуація, каже він, із випускниками румуномовних та російськомовних шкіл. Подібне становище заважає представникам меншин здобути гідну освіту в Україні.

«Ми ж за державний кошт не повинні готувати прибиральників для своєї країни або спеціалістів для сусідньої Угорщини», – аргументує він.

Критику мовної політики України з боку Угорщини активіст пояснює політичною традицією країни-сусіда:

«Угорщина в силу низької політичної культури угорських політиків скандалила зі Словаччиною з приводу освітніх законів, влаштовувала істерики, скандалила з Румунією і продовжує скандал проти Румунії, тепер проти України… Ну, сусідів не обирають», – зазначив Тарас Шамайда в ефірі «Ранкової Свободи».

Політолог Олександр Леонов, у свою чергу, схильний вважати, що Угорщина зараз є осередком проблем у європейському просторі.

«Колись був такий вислів, Туреччину називали «хворою людиною Європи». Зараз «хвора людина Європи» – це Угорщина», – зазначає він. На думку експерта, окрім економіки, в країні проблеми і з демократією.

«Ми говоримо про український закон про освіту, який дійсно є прогресивний, але є й регресивний закон про освіту в Угорщині, через який має закритись Центрально-Європейський університет Сороса, що викликало дуже серйозний скандал, серйозне незадоволення освітян Угорщини, відбулися масові протести», – нагадує він.

На думку Леонова, активне втручання Угорщини в освітню політику сусідів пов’язане з виборами наступного року. Прем’єр-міністр Віктор Орбан, стверджує політолог, сподівається втримати владу за рахунок голосів угорців, які мешкають за межами батьківщини.

«Угорщина роздала паспорти угорцям, які мешкають в інших країнах, і дозволила їм голосувати. Саме ця велика кількість угорців, які не мешкають в Угорщині і не бачать, що насправді робиться з економікою, освітою, з демократією – вони голосують, тому що начебто їх захищають», – пояснює Леонов.

Угорщина шукає політичного скандалу – Шамайда

Політолог Віталій Кулик вважає, що дискусію із зазначеного приводу з європейськими партнерами потрібно було розпочати завчасно, ще на етапі розгляду закону.

Віталій КуликВіталій Кулик

​А тепер, каже він, Україна має провести кампанію з роз’яснення своєї позиції.

«Треба показувати проблеми, які є в української меншини в тій самій Угорщині чи Румунії і доводити, що це є несиметричний захист інтересів національних меншин в Україні. Крім того, є європейська практика щодо освіти і використання мов», – наголошує Віталій Кулик.

Однак він припускає, що українська влада все ж вимушена буде піти на внесення змін до закону про освіту.

«Це традиційна практика для Банкової – ухвалити закон, який викликає велику хвилю несприйняття, а потім ініціювати внесення в нього змін та доповнень», – каже він.

У свою чергу, депутат від «Блоку Петра Порошенка» та член парламентського комітету у закордонних справах Володимир Ар’єв наголошує, що наразі немає вагомих підстав говорити про внесення змін до закону.

Володимир Ар’євВолодимир Ар’єв

«Україна має ініціювати експертизу в Раді Європи, зокрема, Венеційська комісія має дати своє визначення щодо відповідності українського закону про освіту Хартії підтримки регіональних мов та мов національних меншин. Відповідно, уже після цього треба робити висновки», – впевнений парламентар.

Акція в Києві на підтримку української мови (архівне фото)Акція в Києві на підтримку української мови (архівне фото)

​Тарас Шамайда згоден із тим, що роз’яснення для представників меншин потрібні, і стверджує, що українські дипломати та представники МОНу працюють в цьому напрямі. Водночас він впевнений, що це навряд чи переконало б Угорщину в доцільності закону.

«Проблема не в тому, що Угорщина дбає, як краще захистити права українських громадян угорського походження. Вони хочуть політичного скандалу і цей скандал роздувають», – переконаний громадський діяч.

Олександр Леонов переконаний, що висновки Венеціанської комісії будуть на користь України. Водночас він наголошує, що Київ не повинен іти на поступки, адже зараз закладається модель його подальших відносин із європейськими сусідами.

«Якщо поступимося Угорщині зараз в мовному питанні, я вам гарантую: завтра вона скаже, що заблокує наші європейські прагнення, якщо ми не надамо подвійне громадянство угорцям, які мешкають на Закарпатті. Як то кажуть, запам’ятайте цей твіт», – жартує політолог.

А Тарас Шамайда висловив переконання, що парламенту варто було б ухвалити один закон, який регламентує статус державної мови в усіх сферах життя, замість приймати «мовні» статті в окремих законах.

Політична карикатура Олексія КустовськогоПолітична карикатура Олексія Кустовського

​«Потрібно нарешті ухвалити давно підготовлений закон «Про державну мову» №5670-д. Тоді ми один раз переживемо якісь істерики, але врегулюємо раз і назавжди мовне питання», – сподівається співкоординатор руху «Простір свободи».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі


Джерело: Радіо "Свобода"

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

15 грудня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Политолог объяснил, почему Путин не отцепится от Украины
15 грудня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Какие условия Украина должна выполнить, чтобы получить новое вооружение
14 грудня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Есть три сценария, по которым может развиваться обмен пленными
13 грудня 2017 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
История с Саакашвили: в чём главная опасность для Порошенко?
архів коментарів

Персональний кабінет