Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 13 грудня 2017 року

Підсумки виконання коаліційної угоди: як політики реформують країну

Підсумки виконання коаліційної угоди: як політики реформують країну
Три роки тому лідери «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту», Радикальної партії Олега Ляшка, «Самопомочі» та «Батьківщини» підписали коаліційну угоду. Текст документа написаний на 66 сторінках, містить 511 пунктів у 17 секторах реформ. Серед головних пунктів, які передбачає документ, – скасування депутатської недоторканності, боротьба з корупцією, проведення судової реформи, децентралізації та курс на НАТО.

Що із задекларованого виконала українська влада та чи став документ проектом реформування країни?

Двигун реформ в Україні

«Коаліційна угода, яких у нас в принципі й раніше було досить багато, не стала визначальною для реформування країни. Більш пріоритетною стала інша угода, а саме про асоціацію з ЄС. Саме згідно з цим документом, Україна взяла на себе чіткі зобов'язання вже на міжнародному рівні. В нашій ситуації міжнародні договори мають більшу внутрішню силу, ніж внутрішнє законодавство», – заявив політолог Олександр Леонов.

Пункти, які виписані в Угоді про асоціацію з ЄС, набагато більше рухають нашу країну в напрямку Європи, ніж коаліційна угода.

Експерт зазначив, що коаліційна угода, звичайно, також відіграє певну роль, адже вона писалася з урахуванням Асоціації, тобто деякі вимоги там повторюються, і є як успішні, так і провальні кроки під час виконання документу.

Курс на НАТО

«Рух у бік НАТО дійсно відбувся. Ми маємо не лише внутрішні документи, зміни до законодавства, але й більш активно стали реалізовувати їх на міжнародному рівні. Військове будівництво вирвалося в лідери. Звичайно, до цього змусило життя. Україні просто довелося перебудовуватися на ходу», – пояснив політолог.

На його думку, для нас це той випадок, коли було мінімум розмов і максимум дій.

Антикорупційний блок _ «Коли писали закон про НАБУ та САП, не врахували багато речей, які є важливими. Зокрема, щодо секретних агентів, провокації хабара та низки інших. У цьому генпрокурор правий. Тому зараз ми бачимо певне наповзання один на одного в частині повноважень»,_ – констатував фахівець.

За його словами, є нові структури, але вони частково захворіли на старі хвороби колишніх силових органів.

«Ми бачимо, що є спроби пограти із законодавством, часто проводяться ефектні дії, які в підсумку не є ефективними. Одна є й інший бік медалі», – додав політолог.

Певна конфліктність, змагання структур вперше присутнє в українських силовиків, але ця конкуренція їх і рухає вперед.

«Лише коли немає кругової поруки, можна змусити силові органи працювати, тому що те ж саме НАБУ, коли говорить про підтримку США, ще й приймає те, що порушення законодавства самим НАБУ або САП каратиметься», – зауважив він.

На думку політолога, ми на середині шляху.

Експерт навів приклад Румунії, уточнивши, що там такі структури повноцінно запрацювали як антикорупційні органи через сім років після створення.

Децентралізація та судова реформа

«На сьогодні однією з найуспішніших реформ можна назвати реформу децентралізації, оскільки саме вона була розпочата раніше за всі інші, ще в грудні 2014 року, з фінансової децентралізації, й дозволила не просто підтримати регіони у формуванні громад, але й пройти цей період без серйозних складнощів», – наголосив Леонов.

При старті реформ завжди приходить період, коли стара система вже не працює, а нова – ще не працює. Не все виходить так швидко, як хотілося б, адже й у законів є елемент компромісу. Але рух розпочали.

Як вважає експерт, саме судова реформа стала незворотною на сьогодні.

«Судова реформа – це величезний комплекс, включаючи зміни до КУ», – підкреслив він.

«Портновська» система

«Є величезний плюс – майже знищена «портновська» система. Україна повернулася до системи з Верховним судом на чолі», – акцентував експерт.

«Українська влада, як би там не було, періодично мала проблеми з владою у Верховному суді», – додав фахівець.

На його погляд, контроль за фінансовим станом суддів, їх статками та доходами наразі більш сильніший, аніж раніше.

«Є зміни й щодо Конституційного суду. Революційно запроваджена така процедура, як конституційна скарга. Тепер до КС може звернутися громадянин, а не лише нардеп або президент. В принципі, зараз важливо щоб ця реформа запрацювала. Буде період, коли стара й нова системи накладатимуться одна на одну. Це питання децентралізації та судової системи», – зазначив політолог.

Улюблена обіцянка українських політиків

«Скасування недоторканності – обіцянка, яку дають політики перед кожними виборами. На жаль, рух поки слабкий. Очевидно, що це удар по власних інтересах, статусу», – акцентував він.

Є надія, що цього разу ми хоча б зрушимо з мертвої точки, оскільки є компромісний законопроект про скасування недоторканності для наступного парламенту, уточнив Леонов.

За його словами, це непоганий варіант у тому плані, що вже зараз депутатський мандат стає токсичним не лише через те, що є силові органи, які спостерігають за депутатами.

«Є нюанс – запущене е-декларування, й депутати, хочуть вони того чи ні, змушені показувати свої доходи, їхню динаміку. Тому в наступній ВР ми вже можемо побачити деякі непогані зміни», – припустив політолог.

Підсумовуючи, експерт підкреслив, що не варто вважати, що зовсім нічого не зроблено, адже певний шлях Україна вже пройшла.

«Проблема в тому, що ми на середині шляху в багатьох реформах», – резюмував Олександр Леонов.

Джерело: Слово и дело

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

23 січня 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
В чому суть закону про деокупацію?
22 січня 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Отдых Порошенко существенно не отразится на его рейтинге
19 січня 2018 року
Леонов Олександр Валентинович:
Приклад Грузії демонструє, що буде, коли держава діє на власний розсуд
архів коментарів

Персональний кабінет