Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 23 грудня 2017 року

Фесенко: У нас специфічна траєкторія розвитку – петляючи, йдемо вперед

Фесенко: У нас специфічна траєкторія розвитку – петляючи, йдемо вперед
Чого вдалося досягти в 2017 році, а які проблеми залишилися не вирішеними? Яких нових сюрпризів від політиків українцям чекати в наступному році?

Про те, яким був 2017 рік,і що буде в 2018-му, – в інтерв’ю з головою правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимиром Фесенком.

"Безвіз", Угода про асоціацію і гучні справи проти корупціонерів

Головне досягнення 2017 року – отримання Україною безвізового режиму з країнами ЄС. І, звичайно, остаточна ратифікація і початок дії в повному обсязі Угоди про асоціацію з ЄС. Адже з ратифікацією були серйозні проблеми через референдум у Нідерландах. Президенту Порошенку і МЗС України довелося докласти величезних зусиль для подолання цих проблем.

Важливим позитивним результатом є продовження поступового виходу з соціально-економічної кризи. Також активізація структурних реформ: освітньої, пенсійної, медичної. Хоча ці реформи оцінюють неоднозначно. Є багато критики. Як вони працюватимуть, наскільки виявляться ефективними, покаже час.


Ситник і Холодницький пішли на ризик і таки розпочали боротьбу з корупцією

Досягненням можна назвати низку антикорупційних справ: щодо голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, екс-депутата Миколи Мартиненка, так звана бурштинова справа, де фігурують народні депутати. Багато хто не очікував, що НАБУ і САП вийдуть на такий високий політичний рівень. Але НАБУ ризикнуло. Правда, ми не знаємо, чим ці справи закінчаться, але їх відкриття – підтвердження продовження боротьби з корупцією. Інша справа, що ці розслідування корупції високопосадовців викликали і загострення боротьби навколо НАБУ.

Зростання внутрішньої конфліктності і суперечливість боротьби з корупцією

Головного претендента на явний провал або невдачу в 2017 році немає. До зовнішніх серйозних проблем можна віднести погіршення відносин України з низкою сусідів на західних кордонах: Польщею, Угорщиною, частково Румунією. Це найбільша невдача. Раніше у нас не було такого масштабу і гостроти проблеми у відносинах із західними сусідами.

Але основна проблема – істотне посилення конфліктності у внутрішньополітичному житті країни. Розпочався рік з торгової блокади Донбасу, а закінчується – протестами на чолі з Міхеїлом Саакашвілі, так званим Міхо-майданом. Ці події викликали зростання політичної напруги.

Крім того, в громадській думці зберігається переконання, що немає вагомих результатів боротьби з корупцією. Йдеться про відсутність судових вироків і покарання високопоставлених корупціонерів. Тобто справи є, а результатів немає – в цьому суперечливість боротьби з корупцією.

Але така ситуація склалася тому, що є сильний опір діям антикорупціонерів. Не варто дорікати тільки Адміністрації Президента. Все складніше і драматичніше. Більшість депутатів парламенту, включаючи опозицію, дуже критично ставляться до діяльності антикорупційних інституцій. Багато противників створення антикорупційних судів.


Конкуренція і боротьба між ГПУ і НАБУ посилилася

Посилилася боротьба навколо конкретних справ. Діяльність НАБУ так чи інакше зачіпає інтереси впливових політичних сил – "Народного фронту", БПП, Радикальної партії, "Опоблок". "Народний фронт" стривожений справою проти однопартійця Миколи Мартиненка, до неї додалася так звана справа рюкзаків сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який теж представляє "НФ". У Арсенія Яценюка бачать персональну загрозу для своїх лідерів.

До того ж, справи так повільно розслідуються тому, що правова система так працює. Кожна зустріч слідчого прокуратури зі свідком – багатогодинний ритуал. Найкоротша зустріч триває три години. Середня – 5-6 годин. Тобто цілий робочий день йде на одного свідка. А якщо справа велика і свідків багато, треба проводити експертизи, то це надовго. З цих причин стільки років триває розслідування справи Майдану. Схожа ситуація в НАБУ і САП, де вже говорять, що у них не вистачає людей.

У такому ж уповільненому режимі працюють і суди. Це все відповідає нашим традиціям і особливостям. Але тут все відбувається по-українськи. У нас специфічна траєкторія політичного розвитку – зигзагами: крок вперед, крок у бік, крок назад, знову вперед. Петляючи, йдемо вперед.

Продовження боротьби навколо НАБУ, судові вироки і нові резонансні справи

Загальна конфігурація 2018 року – підвищена турбулентність і конфліктність. На початку року, вочевидь, Саакашвілі разом з прихильниками спробує провести ще один наступ на владу, спровокувати політичну кризу і дострокові вибори – як парламентські, так і президентські. І Саакашвілі цієї мети не приховує. Чи вдасться це йому – впевненості немає, але ризики дестабілізації і посилення конфліктності є.

Можливо, знову загостриться ситуація навколо антикорупційних інституцій. Особливо, навколо НАБУ. Але також ми побачимо і нові резонансні справи з високопоставленими фігурантами.


В 2018-му Саакашвілі спробує нокаутувати Порошенка

Що теж буде сильно впливати – суди по резонансних справах. По Насірову суд уже почався. Передають до суду документи по Мартиненку. Чи встигнуть їх завершити – невідомо. Приміром, суд проти Януковича, якого звинувачують державній зраді, очікувався коротким, а він затягнувся.

Хоча затягувати з вироками щодо високопосадовців ризиковано. Тому що в 2018 році на всі процеси впливатиме логіка президентських виборів, які відбудуться навесні 2019-го. Владі треба буде показати конкретні результати боротьби з корупцією. Тобто доведеться когось покарати. Ступінь і жорсткість вироків може варіюватися: реальний або умовний термін. Це залежить від доказів НАБУ і роботи адвокатів.

Але суди перебуватимуть під тиском громадської думки, політичної кон'юнктури, і виправдати когось із підозрюваних буде ризиковано. Як Саакашвілі було трохи ризиковано заарештувати. Тому що відразу суддя і влада теж опиняться в ролі обвинуваченого в пособництві корупціонерам. Тому вироки будуть.

Швидше за все, буде прийнятий закон про антикорупційні суди. Але процедура їх формування розтягнеться. І якщо ми побачимо ці суди, то не раніше 2019 року.

Масштабних реформ не буде

Є така логіка – перед виборами масштабні реформи не проводяться. Це небезпечно. Тому уряд зосередиться на економіці, соціальних питаннях і реалізації тих реформ, які прийняті в 2017 році. Президент і Кабмін намагатимуться вийти до кінця 2018 року на підвищення соцстандартів. Це буде одним з головних пріоритетів. Спробують реалізувати президентську ініціативу – підняти мінімальну зарплату до 4100 гривень, якщо дозволятимуть економічні ресурси. Гройсман уже пообіцяв підвищення середньої заробітної плати до 10 тисяч гривень. Але з цим може виникнути проблема, тому що 2018-2019 роки – пікові із зовнішніх виплат боргів. Тільки в 2018 році треба буде заплатити близько п'яти мільярдів доларів.

Початок президентської виборчої кампанії

З кінця серпня країна почне стрімко скочуватися у президентську виборчу кампанію. Саакашвілі, який не може брати участь у виборах, відійде на другий план. На перший вийдуть інші фігури – та ж Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко. Дізнаємося результат інтриги щодо участі у виборах Святослава Вакарчука. І Володимира Зеленського, хоча його політичний проект більше на парламентські вибори розрахований. Але першим сезоном реаліті-шоу "Слуга народу" будуть саме президентські вибори.


Українців чекає президентське реаліті-шоу

На Донбасі принципових змін не буде, але від Путіна можна чекати, чого завгодно

На сході України ситуація коливатиметься. До літа не буде масштабних ескалацій, оскільки в Росії буде проходити Чемпіонат світу з футболу. А для Путіна такі масштабні спортивні заходи дуже важливі. І президент РФ, швидше за все, не ризикуватиме. У нього вже є проблеми з відстороненням Росії від участі в Олімпіаді-2018. Якщо буде загострення військових дій на сході України, це може привести до ініціатив щодо позбавлення Росії права на проведення і Чемпіонату з футболу. Тим більше, що одне з міст проведення Чемпіонату – Ростов-на-Дону – розташоване поруч із Донбасом.

А ось що буде після Чемпіонату – питання відкрите. Драматичні події в Криму і на Донбасі почалися після зимової Олімпіади в Сочі. Путін діятиме по ситуації. Якщо буде загострення на Донбасі, це спрацює проти умовних політиків-миротворців, які виступають фактично на примирення з РФ. І зіграє на користь націоналістів, войовничих патріотів – від УКРОПу і "Народного фронту" до Національного корпусу. А навіщо це Путіну?

Але вирішальний фактор – те, як будуть складатися відносини між Заходом і Росією. Якщо Путін відчує, що європейці можуть піти на послаблення санкцій, він буде утримуватися від військових дій, не виключено, що піде на зниження активності. Якщо стосунки Росії із Заходом загостряться, то Путін покаже зуби, і на Донбасі може бути ескалація напруження.


Путін може піти на ескалацію військових дій на Донбасі

З коливаннями, але без результатів розвиватимуться події і в переговорному процесі щодо врегулювання конфлікту. Напевно, відновляться переговори в Нормандському форматі, як тільки закінчиться формування коаліції в Німеччині, і Ангела Меркель тоді більш активно займеться зовнішньою політикою.

Триватимуть переговори і щодо миротворців. Але позиції України і Росії щодо місії ООН залишаються кардинально протилежними, тому навряд чи буде результат. Шанс залишається, але поки немає передумов.

Тому переговори зосередяться на вирішенні конкретних проблем: обміну заручниками, відновлення нормальної роботи Спільного центру контролю і координації, з якого нещодавно вийшли росіяни, розмінування конкретних об'єктів, підтримання режиму припинення вогню. Проривів, тим більше угоди про проведення місцевих виборів в ОРДЛО не буде. Для України, особливо перед виборами президента, це не прийнятно.

Джерело: 24 канал

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

15 серпня 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Медведчук давно викликає величезне роздратування
14 серпня 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
У Порошенко есть вещи, которыми он может гордиться
14 серпня 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Що перешкодило звільненню Олега Сенцова: думка політолога
13 серпня 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Эксперт объяснил, как новые западные санкции повлияют на агрессию Кремля
архів коментарів

Персональний кабінет