Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 17 січня 2018 року

«При розробці законопроекту «про реінтеграцію Донбасу» нічого з Росією ми не узгоджували...»

«При розробці законопроекту «про реінтеграцію Донбасу» нічого з Росією ми не узгоджували...»
А от із західними партнерами консультувалися, каже політолог Володимир Фесенко.

Після тривалих зимових канікул народні депутати у вівторок, 16 січня, візьмуться за “гарячу” тему. Розглядатимуть у другому читанні президентський законопроект про особливості державної політики щодо забезпечення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях. Його ще іменують законом про деокупацію, реінтеграцію. У законопроекті Росію названо країною-агресором, тимчасову окупацію частини Донбасу — нелегітимною, такою, що не створює для Кремля територіальних прав. Юридичні акти, які видає окупаційна адміністрація, українська влада вважає  нечинними, такими, що не створюють правових наслідків. Зазначено, що Україна не несе відповідальності  за протиправні дії Росії на окупованій території. Що відновлення державного суверенітету на окупованих територіях здійснюватиметься політико-дипломатичними та іншими (слід розуміти — військовими) заходами. Законопроект підпорядковує всі силові формування у зоні АТО Об’єднаному оперативному штабу ЗСУ...             

Через різні погляди політиків на тактику дій у питанні повернення анексованого Криму і окупованого Донбасу документ у першому читанні  6 жовтня ухвалювали “з боєм” - під вибухи димових шашок, кулачні бої і сварки. Законопроект набрав лише 233 голоси. Разом з “Опозиційним блоком” і депутатською групою “Відродження” не підтримали його окремі політичні сили, які зараховують себе до патріотичних, - “Самопоміч”, “Батьківщина”, представники “Свободи”. Серед ряду політологів побутує думка, що у другому читанні законопроект, до якого  профільний комітет затвердив 299 правок, можуть “завалити”. Однак керівник Центру політичного аналізу “Пента” Володимир Фесенко налаштований оптимістично.

- За умови, що текст цього законопроекту узгодять між собою фракції “Блоку Петра Порошенка” і “Народного фронту”, його буде ухвалено, - сказав у розмові з кореспондентом “Високого Замку” пан Володимир.  - Йдеться про компроміс у певних формулюваннях. Але навіть за такого порозуміння все одно більшості  треба шукати союзників. 233 голоси “за” у першому читанні є певним індикатором того, що і друге читання буде успішним.

- Чи не відмовиться цього разу від обструкції “Самопоміч”, яка раніше називала цей документ ледь не зрадницьким?

- Який - “зрадницький”, - якщо у ньому використано деякі напрацювання представника цієї політичної сили, віце-спікера Оксани Сироїд? Такі заяви — маніпуляції. Соратники Садового хочуть, щоб монополія на визначення неконтрольованих територій як окупованих належала “Самопомочі”. Їй не подобається, що саме правляча коаліція хоче провести цей законопроект -  тому  шукає штучні приводи, аби не голосувати. За такою поведінкою стоїть не ідеологія, а опозиційні ігри.

- Наскільки запропоновані поправки будуть продуктивними?

- Не за всі підготовлені пропозиції голосуватимуть. Дискусії можуть розгорітися, зокрема, щодо ідеї Рефата Чубарова про статус окупованого Криму. Щодо деяких поправок є принципові розбіжності ідеологічного, тактичного характеру. Йдеться, зокрема, про ідею представників партії “УКРОП”, згідно з якою  після ухвалення цього закону  у тримісячний термін треба розірвати дипломатичні відносини з Росією. Наскільки я знаю, Міністерство закордонних справ, інші державні відомства, правляча коаліція цього не підтримують, оскільки в очах міжнародної спільноти наша держава після цього  виглядатиме країною, яка не гасить, а посилює конфлікт.  Утім, є політичні сили (для прикладу - “Народний фронт”), які наполягають якщо не на розриві дипвідносин, то на запровадженні візового режиму з Росією. Це питання відкрите, невідомо, чи воно набере достатню кількість прихильників. Триває також дискусія довкола того, чи треба фіксувати у цьому законопроекті чітку дату початку окупації. Юристи щодо цього мають свої аргументи проти.

Є пропозиція забрати із законопроекту згадку про Мінські угоди. Але важливо,  щоб у ньому  не було положень, які прямо суперечили б цим домовленостям.

- Чи узгоджували наші парламентарії свої редакційні правки, зокрема скасування згадки про Мінськ, з нашими друзями з-за кордону?

- Наскільки я знаю, зарубіжних партнерів Украї­ни про це інформували. І це цілком нормальна практика. Було б неправильно, неконструктивно ухвалювати такий документ без консультацій із союзниками України,  учасниками переговорного процесу щодо Донбасу. А от з Росією ніхто нічого не узгоджував.

- Що дасть Україні ухвалення закону про реінтеграцію-деокупацію? У декого існують побоювання, що визначення “Росія — агресор” буде сприйнято як виклик, може спровокувати Путіна на активізацію бойових дій в Україні...

- Ні, активізації бойових дій через цей закон не буде. Скажу більше: до моменту завершення чемпіонату світу з футболу, який цього року має відбутися в Росії, Путін не піде на ескалацію війни. Існуватимуть інші ризики загострення ситуації. Воно може виникнути восени з двох причин. Перша пов’язана з тим, що відбудуться перевибори керівництва так званих ДНР і ЛНР.  Ці вибори  суперечать Мінським угодам. Свого часу, на початку листопада 2014-го, з цих причин переговори у Мінську було зірвано. От і зараз може бути така ж ситуація.

Друга причина потенційної ескалації  — 17 жовтня завершиться дія пролонгованого на рік закону України про особливий порядок місцевого самоврядування  в окремих районах Донецької і Луганської областей. А що далі? Чи проголосують депутати знову за  продовження його дії, враховуючи  перевибори керівників самопроголошених республік? Не виключаю, що через ці обставини у жовтні-листопаді може погіршитися політична й військова ситуація на сході України.

- Яке значення цей стратегічний законопроект відіграватиме у судовому процесі над Росією у Гаазі?

- Прямих наслідків він не матиме. Проте деякі правники кажуть, що фіксація у нашому внутрішньому законодавстві факту анексії Криму Росією, її військової агресії на Донбасі може опосередковано розглядатися як додатковий аргумент української сторони під час цих судових баталій.

Джерело: Високий замок

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

16 жовтня 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Війна стратегій: на що робитимуть ставки кандидати в президентській гонці
16 жовтня 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Владимир Фесенко рассказал, почему Луценко начал давление на Фирташа
16 жовтня 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Володимир Фесенко назвав план № 1 для Путіна по Україні
16 жовтня 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Україну чекають нові сплески конфлікту з Угорщиною
архів коментарів

Персональний кабінет