Версія для друку 27 березня 2018 року

Блокировка ЕС «Северного потока-2»: Украина сможет диктовать свои условия РФ — Леонов

Депутаты Европейского парламента поддержали изменения в газовую директиву, которая должна помешать строительству российского газопровода «Северный поток-2». К тому же против этого строительства выступают американские сенаторы. То есть позиции Еврокомиссии и политиков в США совпали.
 
Что послужило предпосылкой изменений в законодательстве ЕС, и как это может повлиять на международные отношения, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал исполнительный директор центра прикладных политических исследований «Пента» Александр Леонов.
 
Як ці рішення можуть позначиться на Україні, чи буде «Газпром» поступливішим в майбутніх переговорах щодо транзиту газу з 2019 року, як вважаєте?
 
— У «Газпромі» точно не збираються припиняти будівництво «Потоку», вірніше, воно ще і не починалося, зараз йдуть якраз дискусії, баталії навколо того, в якому вигляді він буде побудований, і яким чином цьому можна завадити з боку тих чи інших країн, тому що ми знаємо, що Німеччина фактично не просто виступає за цей «Потік», вона його зараз лобіює, і тому рішення європарламентарів щодо внесення змін до директив достатньо важливо для Єврокомісії. Тут я зазначу, що ці правки були внесені якраз за ініціативи Єврокомісії, фактично ми бачимо, що до цього моменту, і тут є певне перебільшення у нас в країні, що в Європі можуть заборонити будівництво «Потоку». Ні, не можуть, тому що це бізнес-проект, і в принципі, до цього моменту Єврокомісія зробила все, що могла. Тобто вона фактично не визнала цей «Потік» пріоритетним для ЄС, і зараз внесла правки, які дійсно можуть заблокувати будівництво «Потоку», тому що згідно з правками, положення третього енергопакету поширюються і на підводні морські трубопроводи, до цього вони не поширювалися, тому до цього Єврокомісія могла висловлювати своє незадоволення, занепокоєння і все.
 
Зараз, оскільки законодавство буде поширено і на ці потоки… і тут виходить достатньо серйозна ситуація для «Газпрому», бо він таким чином має вийти з проекту, забрати свої гроші і в принципі втратити контроль над трубою. Безумовно, технічно це можна якось вирішити, але є ще один пункт, це те, що цим газопроводом можуть користуватися треті країни. Тобто умовно буде побудований «Потік», і та ж Норвегія скаже: о, а я теж хочу скористатися. І ніхто не зможе їй заборонити це робити. І таким чином «Газпромом» втрачається інтерес в будівництві цього «Потоку». Більше того, американці б'ють з іншого боку, вони говорять, це заява Держдепу, тобто це навіть вище ніж сенатори, і вони кажуть, що можуть ввести санкції проти тих компаній, які беруть участь в будівництві. Таким чином, вони фактично відлякують інвесторів, створюють достатньо серйозний і неприйнятний фон для того, щоб інвестувати в проект. І це може якщо не заблокувати повністю, то серйозно відтермінувати будівництво «Потоку», і вочевидь, що таким чином в 2019 році «Газпрому» доведеться говорити з Україною, тому що навіть якщо зараз почати будівництво, вочевидь за рік це не станеться, а зараз ситуація підвисла в повітрі, і фактично так доведеться говорити з Україною щодо того, яким чином транспортувати.

Поки що Росія не збирається говорити з Україною про продовження контракту.
 
— Поки що ні, по-перше, це для Росії завжди було таке політичне, геополітичне питання. Але згадаймо, Росія завжди починала говорити з Україною десь, коли наближалися терміни. Фактично ситуація вже горіла. Єдина відміна, тому що раніше мова йшла про постачання газу, і це питання було пожежонебезпечним для України, тому що вона могла залишитися без російського газу, а «Газпром» фактично був монополістом у постачанні газу до України, і тут дійсно «Газпром» міг би диктувати свої умови. Зараз ситуація дзеркальна: фактично Україна отримує газ із ЄС, вона не залежить від підписання контракту на постачання з «Газпромом», але «Газпром» буде змушений говорити з Україною про транзит, і тут Україна може виставляти вже свої умови. І тут, я думаю, для «Газпрому» було би якраз більш розумно починати розмову заздалегідь, тому що чим ближче до того моменту, тим буде складніше.
 
Чи можливий в майбутньому «відкат» ситуації, скажімо, в разі потеплішання відносин ЄС з Росією?
 
— Навряд чи відкат в законодавстві відбудеться, і це дійсно проблема для «Газпрому». Я повторюсь, що технічно можна з російської точки зору придумати і створити якусь компанію, яка не залежна від «Газпрому», і керувати. Але тут питання в тому, що те, що відбулося, воно фактично закладається на достатньо тривалий час, тому що є така інвестиційна пам'ять, і всі рішення відбуваються досить довго. Але поки що дійсно досить важко очікувати, що відносини між Росією і Європою найближчим часом покращаться. Особливо якщо взяти до уваги кризу у відносинах Британією, яка хоча і пішла на Брекзіт, але ми бачимо, наскільки достатньо плотно та серйозно підтримують країни ЄС, в першу чергу Франція і Німеччина Британію.
 
Який вплив США на будівництво газогонів до країн ЄС? Чи достатньо цього впливу зараз, аби реально заблокувати будівництво «Північного потоку-2»? Бо в.о. заступника держсекретаря з публічної дипломатії Хізер Нойерт заявила: «Ми ясно дали зрозуміти, що фірми, які працюють в секторі експорту російської енергії, можуть, якщо вони задіяні в такому бізнесі, піддатися санкціям».
 
— Так, я повторюсь, що таким чином вони фактично створюють серйозну напругу для інвесторів, які десять разів подумають про те, чи йти в такий проект. Але тут є ще один нюанс. Справа в тому, що тут замішані великі гроші, тому що інші плани США — постачати свій скраплений газ до Європи. Фактично вони виступають як конкуренти російського газу, тому тут ситуація для Росії набагато більш серйозна, ніж раніше.
 
Як визначатимуть, хто задіяний в такому бізнесі? Кого можуть піддати санкціям? А Україна може вважатися, бо вона теж по суті експортує, транспортує російську енергію?
 
— Там мова йде в першу чергу про «Північний потік-2», а це ГТС України, вона діє на підставі тривалих угод. І тому, я думаю, що якраз це в першу чергу направлено проти того, щоб розширювати російські потоки. І тут маленька ремарка: Німеччина, яка лобіює розширення російського транзиту, подивіться, вона теж переслідує свої геополітичні інтереси в першу чергу, а не російські, як достатньо часто говорять, бо таким чином вона хоче замкнути на себе російський транзит. І вже потім із Росією говорити з позиції сили. До речі, це вже відбулося, коли було прийнято рішення про реверс газу до України, «Газпром» намагався вплинути на Німеччину, йому просто відмовили.