Розсилка новин

Підпишіться на розсилку нових матерiалiв сайту
Версія для друку 13 вересня 2018 року

Володимир Фесенко про настрої та комплекси харків’ян щодо України

Володимир Фесенко про настрої та комплекси харків’ян щодо України
Наразі в Україні набирає обертів передвиборча кампанія. Хоча офіційно старт виборів ще не оголошено, політичні сили активно ведуть боротьбу за серця і душі людей. В цьому контексті надзвичайно важливим регіоном є Харківщина. Про настрої харків’ян, чинники, що впливають на ситуацію в цьому регіоні та фактори, які слід враховувати у майбутньому, говорить Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”.

– Близько року, з квітня 2014-року, коли у Харкові відбулася спроба так званої “Русской весны” й створення “Харківської народної республіки”, ситуація в Харкові була дуже поганою: там були теракти, яких не було в більшості ключових міст України. І десь до лютого-березня 2015-го ситуація була дуже непевною. Там було і є проросійське підпілля, хоча ключові фігури нейтралізовані, але, як і в Одесі, воно все таки є. Це чинник, який треба мати на увазі, це серйозна загроза. Це – абсолютна меншість людей, які мають агресивні проросійські погляди.

Більшість же жителів Харківщини, – більше половини, – і це мовчазна більшість, яка визнає перемогу будь-кого. Хто переможе – того й підтримають. Переможе Росія, як у Донецьку та Луганську, – визнають її. Переможе Україна, якщо вона буде демонструвати успіхи, то буде тяжіння в бік України і українського вектору розвитку. Тим більше, що у Харкова потужна українська історія.

Для оцінки ситуації в Харкові важливо враховувати те, що це місто – з комплексами. Місто з неоднозначною історією і неоднозначною ментальністю. В Харкові дуже популярний міф, стереотип про “першу столицю”. Не згадують при цьому, що це – радянська столиця, столиця УРСР. До речі, саме тоді в Харкові відбувалось українське відродження – “Березіль”, наприклад. Харків, на жаль, російськомовне місто і з таким, я б сказав, “совковим” і “постсовковим” мисленням. Але українська складова – культурна, політична – завжди була присутня, помітна, достатньо впливова, хоча й не визначальна. І от в чому позитив – за останні 10-15 років, не зважаючи на формальну статистику кількісних симпатій, якісна складова симпатій до Європи суттєво зросла.

Особливо – в елітах. За різними мотивами, але зросла. В інтелектуальних елітах – найбільше. В середовищі середнього класу та в академічному це найбільш помітно. Тому що для них мотиви підтримки європейської інтеграції очевидні. Особливо – в останні роки. Зокрема, безвіз для них прямий виграш. Вони відчувають корисність прямих зв’язків з Європою.

Але ота мовчазна більшість органічно, навіть родинними зв’язками прив’язана до Росії. І місцевий бізнес історично був прив’язаний до Росії. Хоча зараз склалася певна хитка рівновага в цьому сенсі. Але в чому тут проблема – за часи Незалежності харківські еліти не відчули бонусів в порівнянні з іншими – Дніпропетровськими, Донецькими тощо. Вони завжди були представлені у центральній владі, зараз знов, після певної паузи. Але ось цей комплекс другорядності все одно присутній.

Це так, коротко, про ситуацію. Хоча цих протиріч і у населення, і у еліт, набагато більше. Щодо російськомовного Харкова відзначу когнитивний дисонанс в ставленні до Росії – значна частина російськомовних коливається. Для них Росія – близькі родичі. Але зараз це і країна, з якої надходить загроза війни. А харків’яни, чому, врешті, не підтримали оці сепаратистські республіки, – вони не хочуть війни. І це головний мотив. Не тому, що так люблять Україну. А тому, що не хочуть війни.

Ще один чинник – це Кернес. Мер Харкова, найбільш популярний діяч в місті. В чому парадокс Кернеса. Дуже одіозна особистість, яка керує завдяки приниженню людей. Він любить принижувати. У нього великі зв’язки з Росією. І він теж належить до оцієї мовчазної більшості. Він лояльний Києву, у нього конфлікт з Аваковим, він розуміє, що виживає лише проявляючи лояльність президенту. Але і київська влада відчуває, от тут якраз парадокс Кернеса, що він дуже ефективний менеджер. І харків’яни цінують саме те, що він займається містом.

Але, якщо Кернеса не стане – думаю, не в такому далекому майбутньому – то ситуація непевна. Він дуже сильно впливає на еліти. Дуже багато харків’ян наступного року на виборах підтримає тих кандидатів, які не пов’язані з Майданом – Опоблок, “За життя” Рабіновича, “Відродження”. Питання – якою буде позиція Кернеса, зокрема, чи буде брати в парламентських виборах партія “Відродження”, яку він підтримує. Але чинник Кернеса буде дуже сильно впливати на ситуацію.

І останнє. Проукраїнські сили. На кого покладатися, на кого сподіватися в Харкові. Вони є. І дослідження це підтверджують. Серед молоді – більше. І до України, і до її захисту, і до європейського вибору. Вони, ці сили, є скоріше ціннісними, ніж ідеологічними чи політичними. І це треба підтримувати, підживлювати. Але комунікаційна робота відстає. В принципі, там одна з найпотужніших адміністрацій в області, її колишній очільник – голова Адміністрації президента, і це спрацьовує. І це чинник стабілізації.

Але треба спиратися не лише на обласну адміністрацію, але й не громадянське середовище. І тут головна проблема – розпорошеність. І відсутність сильних яскравих особистостей, які б могли претендувати на посаду мера, просто на роль авторитетів. Але авторитетів з українською і європейською позицією. Тому виховання, просування, підтримка людей яскравих, потужних, які б могли стати лідерами – одне з головних завдань найближчого майбутнього.

Джерело: Український інтерес

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Коментарі експертів

14 листопада 2018 року
Леонов Олександр Валентинович:
Рабінович і Бойко можуть так і не об’єднатися
14 листопада 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Керівництво Нафтогазу трохи зарвалося
14 листопада 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
Медведчук “просуває” сценарій Кремля про капітуляцію України
13 листопада 2018 року
Фесенко Володимир В'ячеславович:
При розробці нової хвилі санкцій проти РФ можуть врахувати тему "виборів" в ОРДЛО
13 листопада 2018 року
Леонов Олександр Валентинович:
"Автоєвросила" не зможе стати потужною партією
архів коментарів

Персональний кабінет