Під час свого виступу міністр оборони Степан Полторак розповів про передумови, які могли привести до вибуху в Ічні. Мене насторожили його слова про те, що зараз дуже важко знайти людину, яка би погодилась бути керівником таких складів боєприпасів. Чому? Бо люди бояться – вірогідність вибухів дуже велика.
І зараз я би не сміявся над варіантом про диверсію. У випадку з Ічнею я схиляюсь до цієї версії зокрема через те, що саме зараз відбувається собор Константинопольського патріархату, де мають розглядати питання про томос. Виходячи з логіки гібридної війни, було б цілком доречно відволікти увагу та збурити суспільство переключитись з перемоги на зраду.
Хоча не слід забувати і про об’єктивні проблеми з обороною, нестачею коштів тощо. Я не прихильник того, щоб просто призначити «стрілочника» чи винного. Та логіка показового покарання – хай навіть дисциплінарного – необхідна. Це би змусило працівників інших складів більш активно працювати, виконувати свої обов’язки та вирішувати наявні проблеми. Та що бачимо натомість?
Наприклад, нещодавно відновили керівника одного з таких складів – одразу обурення. Бачите, мовляв, яка безкарність. Швидше за все його і хотіли покарати, проте порушили процедуру. Часом людину звільняють з дрібним порушенням процедури, і та відновлюється на посаді за формальним рішенням суду. Це нескладно – сьогодні повно таких випадків. Той же Полторак скаржився на складні бюрократичні процедури.
Бюрократизація панує і в організації будівельних робіт. Проблема, безумовно, пов’язана з тим, що коли відмовитись від тендерів, то можуть бути зловживання. Та я вважаю, що враховуючи всю складність ситуації з вибухами боєприпасів, треба думати над прискореною процедурою будівництва та виділенням коштів на нові сховища та охорону. Можна безкінечно скаржитись – не вистачає ресурсів. А ви щось пропонували, щось робили?
На жаль, простих рішень тут немає. Передусім необхідно провести серйозний аналіз – зараз Рада національної безпеки і оборони має серйозно та ретельно розібратись, у чому проблема. Зрештою, перш ніж показово карати винних – їх треба спочатку знайти. І просто покарання замало – треба провести серйозний аудит, запропонувати рішення.
Судячи зі слів Полторака, якщо в нас така ж ситуація на інших сховищах – а схоже на це – то вибухи відбуватимуться і далі. Тому не просто показово покарати винних, а спочатку їх знайти, а також дисциплінувати інших. Вирішувати проблему треба комплексно – не чекати, поки прийде хтось інший і щось запропонує. Йдеться про надзвичайну ситуацію, а тому інструменти та засоби теж треба шукати надзвичайні.
Думаю, що за кілька днів-тижнів розв’язати це неможливо. Розумію, що після виборів може оновитися влада – та зробити це треба ще до цього.