Внаслідок вивчення уроків кризи практично усім країнам довелося не тільки терміново «затягнути паски», а й розпочати масштабні реформи – в першу чергу соціального сектору, який стає занадто обтяжливим навіть для бюджетів найбагатших країн.
Тема структурних соціально-економічних реформ стає все більш актуальною і для України. Це обумовлено не тільки необхідністю подолання причин і наслідків фінансово-економічної кризи. За 20 років незалежності України так і не було проведено якісного оновлення, модернізації її економічної та соціальної системи. Соціально-економічне життя країни регулюється еклектичною сумішшю ринкових механізмів та архаїчних, рудиментарних соціальних інституцій, які залишилось у спадок від соціалістичної системи і лише частково були адаптовані до нових капіталістичних умов. Країна і досі існує на технологічному та інфраструктурному фундаменті, який було створено ще в радянські часи. Ми вже впритул наблизились до межі його старіння та фізичного зносу, що загрожує ризиками виникнення системної інфраструктурної кризи. Загальні соціально-економічні проблеми ускладнюються тотальною корупцією, яка деформує розвиток всього суспільства – від соціально-економічної сфери до політики і державного управління.
Без корінної економічної та технологічної модернізації ми не зможемо стати конкурентоздатними у сучасному світові. Системних реформ вимагають від України і наші міжнародні партнери. Але ні зовнішня фінансова допомога, ні європейська інтеграція не вирішать проблем країни, якщо не відбудуться внутрішні структурні трансформації, оновлення базових механізмів суспільного розвитку.
Рік тому – у червні 2010 року – новий Президент України В.Янукович оголосив масштабну програму економічних реформ на період 2010-2014 рр. На початку 2011 року Кабінетом міністрів України ініційовано амбітну програму інвестиційно-іноваційної діяльності Уряду. Мета цієї програми – підвищення конкурентоздатності і поступове наближення структури промисловості України до структури розвинених країн Європи та світу.
Але зараз є очевидним, що і соціально-економічне реформування і технологічна модернізація здійснюються не так швидко як планувалось, вони стикаються з серйозними внутрішніми перешкодами, з бюрократичною інерцією та адміністративним консерватизмом, з певним політичним та соціальним спротивом. У суспільстві розгортається гостра дискусія щодо напрямів, змісту та алгоритму здійснення реформ.
У цьому контексті знов стають актуальними вивчення, аналіз та застосування досвіду реформ, які здійснювались в інших країнах світу. Іноді не треба знов «вигадувати велосипед», а потрібно адаптувати до наших умов успішний досвід реформ в інших країнах або проаналізувати чужі помилки, щоб не повторювати їх самим. Саме тому експерти Центру прикладних політичних досліджень „Пента” вирішили дослідити як успішні, так і невдалі сценарії перетворень, що є актуальними та цікавими для України. У доповіді використані і узагальнені аналітичні матеріали та експертні оцінки міжнародних організацій, академічних інституцій та дослідницьких центрів різних країн світу.