Чи сприяє блокування антиукраїнських сайтів появі в Україні «інформаційного авторитаризму»?

Організатор: Національний інститут стратегічних досліджень.

Учасники: Дмитро Дубов – завідувач відділу «Досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій» Національного інституту стратегічних досліджень, доктор політичних наук;  Тетяна Черненко - завідувач відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат філософських наук; Дмитро Тимчук – народний депутат України;  Юрій Карін – ГО «Інформаційний спротив»; Володимир Фесенко – політолог, керівник «Центру прикладних політичних досліджень «Пента»;  Олег Покальчук - український письменник, соціальний психолог, член Національної спілки письменників України; Володимир Пилипчук – директор Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук;  Віктор Циганов - професор Національної академії внутрішніх справ України; Павло Моісеєв – голова правління ГО «Интерньюз Украина», юрист; Олексій Тарабукін – головний спеціаліст сектору правової та законопроектної роботи Міністерства інформаційної політики України; Тарас Дзюба - професор кафедри застосування інформаційних технологій та інформаційної безпеки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; Святослав Батов – голова ГО «Офіс стратегічних комунікацій».

Коротко. Політика обмеження інформаційної антиукраїнської діяльності постійно перебуває у фокусі уваги експертів та журналістів, які дедалі частіше порушують питання про те, що боротьба з інформаційною агресією поступово перетворює Україну на «маленьку Росію» з її обмежувальними практиками. При цьому експерти звертають увагу на те, що в умовах значної різниці в потенціалах (політичних, економічних, медійних) між Україною та Росією заборони – цілком виправданий крок на шляху протидії деструктивній пропаганді.

Закриття антиукраїнських сайтів стає одним із таких інструментів, логічно продовжуючи інші обмежувальні заходи, які вже були вжиті протягом останніх років. При цьому ефективне блокування таких сайтів ускладнено як суто технічними, так і нормативно-правовими обставинами – Україна досі не напрацювала чітких правил гри в цій сфері. Це стає одним з актуальних запитів до активної співпраці між медіа та державою, аби вироблені норми відповідали питанням захисту інформаційної безпеки держави та демократичним стандартам.

Водночас західні держави  також дедалі активніше вдаються до обмежувальних заходів щодо російських псевдомедіа. Німеччина прийняла закон із протидії поширення мови ненависті в соціальних мережах. Подібний документ готується прийняти  Франція. У європейських державах створюються спеціальні державні структури, спрямовані на протидію валу російської дезінформації. Україна в цьому сенсі поки що поступається партнерам і неповною мірою використовує їх досвід.

Водночас виключно заборони та обмеження не можуть стати рішенням проблеми поширення російської дезінформації. Україна має зосередитися на створенні позитивного порядку денного та його донесення до цільових аудиторій. Інструментами такої позитивної протидії мають стати кіно, книги, серіали та інші культурні продукти. Так само оптимізації потребує і зовнішня інформаційна діяльність, яка поки що залишається несистемною і малоефективною.

Адреса «Укрінформу»: вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. «Театральна»)

Контактні телефони: (044)  299-03-32, 299-05-01